15 вересня 2026 року українські військові повідомили про ураження російського мобільного радіолокаційного комплексу «Небо-М», що розташовувався поблизу військового аеродрому «Міллерово». За даними 429-ї окремої бригади безпілотних систем «АХІЛЛЕС», удар було нанесено в ході спільної дії з 43-ю окремою артилерійською бригадою, а в якості засобу ураження було застосовано вітчизняний баражувальний боєприпас RAM-2X. Згідно зі заявами військових, ціль перебувала приблизно в 175 км від лінії бойового зіткнення, що демонструє глибину, на яку українські підрозділи здатні вести вогневий бій з тилowymi об'єктами противника.

Як наносився удар

Операцію з ураження радіолокаційного комплексу провели 429-та окрема бригада безпілотних систем «АХІЛЛЕС» та 43-тя окрема артилерійська бригада. В якості боєприпасу було задіяно баражувальний комплекс RAM-2X виробництва компанії Ukrspecsystems, яка, як зазначається, є учасницею програми NAUDI. Застосування саме баражувального боєприпасу, а не крилатої ракети чи ударного дрона-камікадзе, свідчить про тактику удару по дорогоцінній і відносно малопомітній у радіолокаційному відношенні цілі на великій дистанції з використанням автономного наведення.

Що таке «Небо-М» і чому це важливо

Російський радіолокаційний комплекс «Небо-М» призначений для виявлення аеродинамічних та балістичних цілей на середніх і великих висотах. За даними українських військових, він здатний виявляти літаки на відстані до 500–600 км, а заявлена дальність виявлення балістичних цілей досягає 1500 км. Малопомітні повітряні цілі, за тими самими відомостями, РЛС фіксує на дистанції від 200 до 400 км. Приблизна вартість одного такого комплексу оцінюється близько 100 млн доларів, що робить його одним із найдорожчих елементів російської системи ППО та ПРО.

Стратегічне значення аеродрому «Міллерово»

Військовий аеродром «Міллерово», поблизу якого, за заявою ЗСУ, перебував уражений комплекс, російські війська використовують, зокрема, як площадку для запуску ударних та імітаційних безпілотників по українських регіонах. Знищення або пошкодження радіолокаційного прикриття в районі такого вузла, за логікою українських військових, утруднює виявлення та перехоплення власних безпілотників і знижує ефективність російської протиповітряної оборони в даному секторі.

Суперечливі дані

Під час фактчекингу виявлено розбіжності в хронології та в ідентифікації цілі. Частина публікацій (зокрема матеріали, датовані квітнем 2026 року) пов'язує удар бригади «АХІЛЛЕС» по РЛС «Небо-М» вартістю близько 100 млн доларів із ранішою подією, тоді як зведення від 15 вересня 2026 року прив'язують ураження комплексу до удару в районі Міллерово на дистанції 175 км від лінії зіткнення. Таким чином, у відкритих джерелах не виключена плутанина між двома схожими епізодами або дублювання однієї події під різними датами. Окремо слід враховувати, що в той самий період повідомлялося про пошкодження іншого комплексу — «Небо-У» в районі Феодосії (Крим), який, за даними Генштабу, закривав південь України та Крим; це інша модифікація РЛС та інший географічний об'єкт, і плутати їх із ударом по «Небо-М» під Міллерово некоректно. Незалежного підтвердження факту знищення комплексу з боку третьої сторони на момент публікації не має — відомості ґрунтуються на заявах українських військових.

Ширший контекст

Удар по «Небо-М» вписується в ширшу кампанію з ураження елементів російської ППО та промислових об'єктів, які забезпечують її роботу. Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про 54 російські підприємства зі складу та під управлінням концерну «КРЄТ» державної корпорації «Ростех», при цьому, за даними ГУР, третина з них досі не перебуває під санкціями жодної країни санкційної коаліції. Сукупність цих факторів показує, що боротьба за радіолокаційне прикриття та інфраструктуру ППО залишається одним із пріоритетних напрямків дій українських сил.