9 вересня 2026 року стало відомо, що російський мільярдер і колишній власник футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович знову не зміг домогтися виключення зі санкційного списку Європейського Союзу. Про це у своєму дописі в соцмережі X повідомив кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк, на публікацію якого з посиланням покликалося видання РБК-Україна. За словами журналіста, позов Абрамовича до суду ЄС знову відхилений, і це вже його третя поразка в аналогічному спорі, яку він іронічно назвав «хет-триком».

Третій «хет-трик» у суді ЄС

Санкції проти Абрамовича були введені Європейським Союзом після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Брюссель обґрунтував рішення статусом мільярдера як впливового бізнесмена, пов'язаного з російською економікою. Під час розгляду його першого позову Суд ЄС визнав обґрунтованим застосування до нього критерію, що стосується провідних бізнесменів, які працюють в Росії, діяльність яких торкається секторів, що є важливим джерелом доходів для російської держави. Саме на цій підставі включення до санкційного списку збереглося.

Хронологія юридичної боротьби

Згідно з опублікованими даними, рік тому Суд ЄС уже розглядав позов Абрамовича і відмовив у скасуванні його включення до списку. Не погодившись із рішенням, мільярдер у листопаді 2025 року подав апеляцію, інформація про яку була опублікована в Офіційному журналі Європейського Союзу. Крім того, у травні 2026 року Абрамович направив до Загального суду ЄС ще один позов проти Ради ЄС. Таким чином, юридична боротьба за зняття обмежень триває, однак актуальні дані санкційного реєстру свідчать, що Абрамович досі перебуває під обмеженнями Європейського Союзу.

Суперечливі дані

У джерелах присутня несумісність у підрахунку «третього» поразки. Журналіст Рікард Йозвяк характеризує результат як «хет-трик», тобто третю поразку, однак у тому ж тексті викладені окремі процесуальні кроки: початкове включення до списку, рішення суду рік тому, апеляція від листопада 2025 року та новий позов від травня 2026 року. Першоджерело не розкриває, який саме з цих етапів журналіст відносить до «третього» позову, а його формулювання має оціночний характер. З одного боку, прихильники версії «трьох поразок» вказують на послідовні відхилення вимог Абрамовича; з іншого, точна відповідність процесуальних стадій і кількості програних справ у наданих матеріалах не підтверджено офіційним текстом судового рішення, що залишає простір для різної інтерпретації хронології.

«Гроші Абрамовича» та гуманітарні потреби України

Окрім санкційного спору, навколо активів Абрамовича зберігається окремий пласт питань. Раніше він був змушений заморозити кошти, отримані від продажу «Челсі». Велика Британія заявляла про намір домогтися передачі близько 2,5 млрд фунтів стерлінгів від продажу клубу на гуманітарні потреби в Україні, однак, за наявними даними, цього досі не сталося. Нещодавно посол Великої Британії в Україні Ніл Кромптон публічно прокоментував, чи зможе Київ у підсумку отримати ці «гроші Абрамовича».

Можлива роль посередника

На тлі триваючої судової боротьби та заморожених активів у відкритих джерелах також фігурувала інформація про те, що Абрамович може виступити посередником у переговорах Росії та України. Цей тезис подано як окремий розвиток подій, не пов'язаний безпосередньо з результатами справ у суді ЄС, і потребує додаткової перевірки міру надходження офіційних підтверджень.