Керівник Офісу президента України Кирило Буданов у рамках конференції YES Annual Meeting 2026, організованої Фондом Віктора Пінчука, публічно закликав європейські столиці не послабляти санкційний режим проти Росії. Зокрема, він вказав на те, що двоє російських олігархів — Алішер Усманов та Міхаїл Фрідман — розраховують на зняття з них обмежень у найближчі дні, і попередив, що це неприпустимо. «Зараз двоє поважних, як кажуть у Росії, панів — Усманов і Фрідман — вірять, що через кілька днів з них санкції знімуть. І я всіх, так би мовити, закликаю не послабляти санкційний режим, щоб ці люди не могли фінансувати далі російську військову машину», — заявив Буданов, підкресливши, що крім введення нових обмежень необхідно стежити за діючими і перешкоджати спробам росіян вийти з-під санкційного режиму.

Контекст виступу: конференція YES Annual Meeting 2026

Заява прозвучала на майданчику YES Annual Meeting 2026 — щорічного форуму, який проводить Фонд Віктора Пінчука і який традиційно збирає українських і міжнародних політиків, бізнесменів та експертів. Вибір формату для такої заяви не випадковий: Буданов використав публічну трибуну, щоб зафіксувати позицію Києва перед ключовим голосуванням у Раді ЄС. На фотографіях із заходу глава ОП зафіксований у чорній куртці з нашиткою «БУДАНОВ» і позначкою посади «Керівник Офісу Президента», що підкреслює офіційний характер його участі в дискусії.

Франція та Словаччина блокують продовження: версія брюссельських джерел

За інформацією, яку раніше отримав брюссельський журналіст Рикард Йозвяк, саме Франція та Словаччина виступають проти автоматичного продовження санкційного пакета ЄС проти Росії. Брюссельські джерела стверджують, що обидві країни висувають умову: зняти обмеження в відношенні Міхаїла Фрідмана та Алішера Усманова в обмін на голос «за» продовження. Таким чином, питання, яке Буданов окреслив як «кілька днів до зняття санкцій», виявилося не гіпотетичним, а відображенням реальної дипломатичної торгівлі, яка ведеться в кулуарах Ради ЄС.

Критичний дедлайн: 14–15 вересня

Ситуація набуває гостроти через стислі строки: уже в понеділок, 14 вересня, послі країн ЄС зіберуться на засідання, щоб обговорити продовження діючого санкційного режиму. Дедлайн закінчення чинного пакета обмежень настає 15 вересня. Якщо компроміс між Брюсселем, Парижем і Братиславою не буде досягнуто до цього моменту, існує ризик, що частина обмежень мине без своєчасного продовження, що створить прецедент послаблення тиску на російську економіку та конкретних осіб, пов'язаних із фінансуванням військової машини РФ.

Новий пакет санкцій: відповідь на диверсії

Паралельно з дискусією про продовження діючих обмежень у ЄС ведеться робота над новим санкційним пакетом. За даними брюссельських джерел, він спрямований проти окремих громадян Росії та так званого «тіневого флоту» — мережі суден, які використовуються для обходу експортних обмежень на нафту та нафтопродукти. Ініціатива запущена в відповідь на серію російських диверсій на території країн Європейського Союзу, що, за оцінкою Києва, лише підтверджує необхідність збереження та посилення тиску, а не його пом'якшення.

Позиція України: системний моніторинг, а не разові пакети

Ключовий акцент у виступі Буданова — не стільки в заклику «додати нові імена», скільки в вимозі системного контролю за тим, щоб уже діючі обмеження не обходилися і не знімалися точково під тиском окремих столиць. Для Києва зняття санкцій з Усманова та Фрідмана означає не лише втрату економічного важеля, а й сигнал для решти фігурантів санкційних списків, що тиск можна зняти через лобіювання в окремих країнах ЄС. Саме тому українська сторона розглядає майбутнє засідання 14 вересня як тест на солідарність ЄС в умовах, коли частина членів блоку намагається використати продовження як торговий інструмент.