Країни Європейського союзу знову не змогли виробити єдине рішення щодо продовження санкційного режиму проти Росії. Як повідомляє РБК-Україна, посилаючись на журналіста «Радіо Свобода» Рікарда Йозвяка, опублікованого ним у соцмережі X, послі країн-членів ЄС призначили чергове засідання на понеділок, 14 вересня. Ця дата є критичною: вона припадає всього на день до закінчення крайнього терміну прийняття рішення, який закінчується 15 вересня. Таким чином, у дипломатів фактично не залишається запасу часу, а будь-яке подальше зволікання загрожує автоматичним зривом своєчасного продовження обмежень.

Хто і кого хоче зняти зі санкційного списку

Головним каменем спотикання, за наявними даними, залишаються вимоги окремих держав ослабити персональні обмеження щодо російських бізнесменів. Словаччина наполягає на виключенні зі санкційного списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Франція, у свою чергу, вимагала зняти санкції з Усманова та повністю виключити його зі «чорного списку» ЄС. Саме ці розбіжності в позиціях двох столиць не дозволили послам досягти консенсусу, який є обов'язковою умовою для прийняття рішень у цій сфері. На цьому тлі паралельно обговорюється питання про те, на який строк закріплювати заходи: за повідомленнями, Словаччина заблокувала план зафіксувати санкції на 12 місяців.

Новий пакет обмежень готується паралельно

Попри тупик навколо персональних списків, Брюссель продовжує готувати новий пакет обмежень, спрямований проти громадян РФ та так званого «тіневого флоту». Серед обговорюваних заходів — додаткові суворі вимоги до переміщення дипломатів, а також більш жорсткий контроль поїздок російських громадян територією країн ЄС. Це означає, що навіть якщо суперечка про конкретні імена буде врегульована в останній момент, загальний санкційний курс не зупиняється, а доповнюється новими інструментами тиску.

США готують «адські санкції»

Тиск на Росію посилюється і з американського боку. Палата представників США планує розглянути законопроєкт про так звані «адські санкції» вже наступного тижня. Очікується, що документ може бути ухвалений простою більшістю голосів, що робить його прохід значно більш ймовірним, ніж заходи, що вимагають кваліфікованої більшості. Сукупність європейських та американських ініціатив формує багаторівневий санкційний фронт, всередині якого, проте, залишаються помітні тріщини через національні інтереси окремих членів ЄС.

Протирічливі дані

У публікаціях різних видань акцент на причинах зриву помітно зміщується. РБК-Україна та пов'язані з нею матеріали підкреслюють роль «двох країн» — Словаччини та Франції — як джерел розбіжностей, посилаючись на твіт журналіста в X. При цьому видання, що посилаються на Politico (зокрема через 1prime.ru та nv.ua), роблять основний акцент виключно на Словаччині як на країні, що блокує 12-місячне продовження, не виділяючи французьку позицію в тому ж обсязі. Крім того, ключовий факт про перенесення зустрічі на 14 вересня ґрунтується на заяві одного журналіста в соцмережі, а не на офіційному комюніке Ради ЄС, що залишає простір для уточнень. Обидві версії не суперечать одна одній за суттю, але відрізняються ступенем деталізації та тим, чию позицію виводять на перший план.