На Близькому Сході назріває серйозна дипломатична криза, викликана не стільки діями Ірану, скільки позицією самих США. Країни-партнери Вашингтона в регіоні Перської затоки все більше виявляють роздратування щодо поточної стратегії. Їхня головна претензія до адміністрації Дональда Трампа — недостатня рішучість у відповідь на дії іранського режиму.
Стратегія «ескалації для деескалації»
Інсайдери повідомляють про зростаюче розчарування серед еліт арабських держав. Відсутність єдиної думки у Вашингтоні щодо подальших кроків викликає тривогу у союзників. У кулуарах активно обговорюється необхідність зміни тактики: від стримування до рішучого удару.
Ключову роль у формуванні цього порядку денного відіграє концепція «ескалації для деескалації». Як зазначив Девід Шенкер, досвідчений американський дипломат, який працював на Близькому Сході під час першого президентського терміну Трампа, поточна динаміка конфлікту не змусить Тегеран піти на поступки ні щодо Ормузької протоки, ні щодо ядерної програми.
«Багато чиновників вважають, що США потрібна стратегія ескалації для деескалації», — підкреслив Шенкер.
Сценарії військового втручання
Серед союзників США дозрівають пропозиції про радикальні заходи, які можуть кардинально змінити розстановку сил у регіоні. Частина чиновників схильна Дональда Трампа до переходу до активної фази військової кампанії. У списку обговорюваних сценаріїв фігурують два найбільш ризикованих кроки:
- Введення наземних військ на територію Ірану.
- Військове захоплення острова Харг.
Острів Харг розглядається як стратегічна ціль, оскільки він є ключовим вузлом експорту іранської нафти. Контроль над ним здатний завдати критичного удару по економіці режиму.
Економічні ризики затяжного конфлікту
Позиція країн Перської затоки диктується не лише геополітичними амбіціями, а й прагматичними економічними інтересами. Регіон побоюється, що затяжний конфлікт, навіть якщо він залишиться відносно обмеженим, може тривати місяцями.
Така перспектива несе прямі загрози для стабільності: відтік іноземних інвесторів та різке падіння туристичного потоку. Союзники переконані, що іранський режим не відмовиться від контролю над Ормузькою протокою, доки Трамп не вирішиться на дійсно серйозну ескалацію.
Контекст та останні новини
На фоні цих дискусій у Міністерстві оборони США були розкриті точні цифри вартості війни проти Ірану, що підкреслює масштаб потенційних витрат. Крім того, раніше голова Білого дому погрожував «розібратися» з хуситами у разі блокади Червоного моря, демонструючи готовність до широкого спектру військових дій.
Питання про те, як довго триватиме війна на Близькому Сході, залишається відкритим, але тиск союзників на Білий дім змушує Трампа розглядати варіанти, які раніше вважалися занадто ризикованими.
