20 серпня 2026 року Агентство оборонних закупівель (АОЗ ДОТ) розіслало виробникам озброєнь запит на комерційні пропозиції щодо 52 лотів техніки — зокрема ударних та розвідувально-ударних безпілотників із модулем волоконно-оптичного зв'язку. Документацію було направлено електронною поштою обмеженому колу підприємств, без публікації оголошення в електронній системі Prozorro та без проведення електронного аукціону. Термін підготовки та подання пропозицій становив чотири робочі дні — до 26 серпня, тоді як стаття 25 Закону України «Про оборонні закупівлі» передбачає мінімум шість робочих днів. Саме ці обставини, за даними джерел РБК-Україна в оборонній галузі, стали підставою для звинувачень у можливій підлаштовуванні умов тендера під конкретного виробника та створенні корупційних ризиків.

Спосіб закупівлі, якого немає в законі

Ключова претензія галузі полягає в тому, що розсилка комерційних пропозицій електронною поштою не входить до вичерпного переліку способів оборонних закупівель, закріпленого постановою Кабінету Міністрів № 1275. Згідно з цим документом, легітимними є лише відкриті торги, спрощені закупівлі, електронний каталог або рамкова угода. Джерело РБК-Україна наголошує, що подібна практика позбавляє учасників закупівлі права на оскарження умов та отримання роз'яснень, передбачених Законом «Про публічні закупівлі». При цьому, за словами співрозмовника видання, у АОЗ та Міноборони вже є досвід прозорих конкурентних закупівель у цьому напрямку: попередні закупівлі безпілотників проводилися через спеціально розроблений модуль на платформі Prozorro у формі закритої рамкової угоди. Фактично, як зазначає джерело, відомство відступило від раніше відпрацьованої процедури.

Признаки підлаштовування та невизначені ТТХ

Окрім самого способу закупівлі, джерело вказує на низку тривожних деталей. Частина ключових тактико-технічних характеристик — висота польоту, крейсерська швидкість, злітна маса — на момент розсилки запиту не була визначена. Кваліфікаційні критерії для учасників тендера, за словами співрозмовника, відсутні взагалі. Поєднання невизначених ТТХ, стиснутих строків та закритого формату, на думку галузі, створює умови, за яких виграти закупівлю може підприємство, що заздалегідь знає, які параметри будуть закладені в остаточний документ. Водночас джерело виділяє й позитивний елемент: АОЗ передбачило обмеження — не більше 50% лота в одні руки, що формально розширює коло потенційних постачальників.

Пауза в контрактуванні та загроза дефіциту

Проблема з закупівлями безпілотників не виникла на порожньому місці. Виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірков першим публічно попередив про ризик срыву поставок через тривалу паузу в тендерному контрактуванні. За його словами, Міноборони перейшло від прямих контрактів до конкурентних тендерів, однак АОЗ фізично не могло оголосити закупівлі без затверджених тактико-технічних характеристик, які мали готувати центри компетенцій, сформовані ще з лютого 2026 року. Центри так і не були створені, і галузь місячеми чекала ТТХ. Через тривалий виробничий цикл виробники попереджали: пауза в контрактуванні загрожує дефіцитом озброєння для армії вже через пів року, а критична ситуація може настати й раніше — через кілька місяців. Ситуація зрушилася з місця лише після того, як Міністерство оборони погодило переважну більшість ТТХ та передало їх для запуску закупівель — це сталося після зустрічі з представниками виробників тривалістю близько трьох годин, першої такого формату майже за пів року.

Позиція Антикорупційної ради: порушень немає, але є «признаки нестабільності»

Голова Антикорупційної ради при Міністерстві оборони Юрій Гудименко прокоментував ситуацію стриманим тоном. За його словами, прямих доказів порушень з боку АОЗ на даний момент не виявлено. Водночас, як він визнав, після запуску тендерів розпочалася нова хвиля звернень від виробників — вже щодо умов оголошених закупівель. Гудименко констатував наявність «признаків нестабільності» в процедурі, але не став кваліфікувати їх як корупцію. Таким чином, офіційна позиція відомства лишається на півдорозі між «все в порядку» та «є системні проблеми, що потребують уваги».

Більш широкий контекст: дрони без боєприпасів та відсутні тендери

Проблема з безпілотниками — лише видима частина глибшої кризи в оборонних закупівлях. Інший співрозмовник РБК-Україна з галузі зазначає, що до наради з Міноборони однією з головних претензій лишалася саме відсутність центрів компетенцій. Крім того, за його словами, досі не проведено тендери на критично важливі позиції: наземні роботизовані комплекси, FPV-дрони різних типів, системи «дипстрайка» та боєприпаси всіх найменувань і калібрів для БПЛА. Джерело формулює проблему прямо: можна закупити стільки дронів, скільки завгодно, але без боєприпасів, якими їх заправляти, це лишається марною витратою ресурсу. На момент публікації тендер на дрони проведено, а питання боєприпасів досі не вирішено. На фотографіях, що супроводжують публікацію, видно готові багатовінтові безпілотні комплекси, складені на картонних коробках із позначкою «Львів пошiltовий» — наочна свідчення того, що виробництво йде, а от канали поставок на фронт лишаються вразливими.

Протирічливі дані

У наданих джерелах існують суттєві розбіжності в оцінці того, що відбувається. З одного боку, галузеві джерела та Українська Рада зброярів говорять про конкретні процедурні порушення: спосіб закупівлі поза Prozorro не передбачений постановою № 1275, строки стиснуті вдвічі, ТТХ не визначені, кваліфікаційні критерії відсутні. З іншого боку, Антикорупційна рада при Міноборони, яку очолює Юрій Гудименко, прямо заявляє, що «прямих доказів порушень поки немає» та обмежується констатацією «признаків нестабільності». Таким чином, одна сторона бачить у діях АОЗ ДОТ системне підлаштовування умов під конкретного постачальника, а інша — тимчасові процедурні шероховатості, що не виходять за межі законних повноважень відомства. Вирішення цього протиріччя, ймовірно, потребуватиме або незалежної перевірки, або публічного роз'яснення з боку АОЗ щодо того, на якій саме правовій підставі було проведено закупівлю в обхід Prozorro.