Міністр оборони Бельгії Тео Франкен 29 серпня 2026 року зробив категоричну заяву, у якій підтвердив, що Брюссель принципово проти використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. За його словами, це питання «не підлягає обговоренню», а «двері зачинені». Франкен наголосив, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер «триматиметься своєї позиції», тим самим закріпивши позицію найвищого керівництва країни на тлі зростаючого тиску з боку низки європейських столиць.

«Двері зачинені»: жорстка лінія Брюсселя

Заява Тео Франкена прозвучала в контексті активної дипломатичної кампанії, яку наприкінці останніх тижнів ведуть кілька європейських країн. Раніше цього тижня Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія спільно закликали Європейську комісію розглянути нові механізми, які дозволять залучити близько 200 мільярдів євро заморожених російських активів на користь Києва. Бельгійський міністр оборони прямо зазначив, що його країна не збирається брати участь у подібних ініціативах, і перенаправив питання на позицію прем’єр-міністра, тим самим знявши з себе повноваження щодо подальших переговорів з цієї теми.

Грудень 2025 року: саміт ЄС та «репараційний кредит» на 200 мільярдів

Поточний епізод є продовженням конфлікту, який розгорівся ще в грудні 2025 року на саміті Європейського Союзу. Тоді лідер Бельгії Барт де Вевер відхилив спробу Німеччини та Європейської комісії розробити для України так званий «репараційний кредит» обсягом 200 мільярдів євро. Де Вевер аргументував своє рішення тим, що прийняття подібної схеми зробить бельгійську державу вразливою та беззахисною перед потенційними санкційними контрзаходами з боку Росії. Саме цей аргумент — страх перед контрсанкціями та загроза для фінансової стабільності країни, на території якої (зокрема в Банку націй у Брюсселі) зберігається значна частина заморожених активів, — залишається ключовим у позиції Брюсселя.

Балтійські країни в епіцентрі конфлікту

Тео Франкен також звернув увагу на те, що опір Бельгії викликає роздратування в низці європейських столиць, і насамперед виділив країни Балтії, які, за його оцінкою, є найпринциповішими прихильниками репараційного запозичення. «Їм також слід бути обережними, постійно піднімаючи це питання та загоняючи нас у кут. Я не вважаю, що це розумно», — підсумував міністр оборони, фактично звинувативши Ригу, Вільнюс і Таллін у тиску на Брюссель. Ця заява загострила внутрішньоєвропейську дискусію про те, хто несе основне фінансове навантаження в контексті підтримки Києва та як розподілити ризики між учасниками ЄС.

Позиція Києва та новий санкційний пакет ЄС

На тлі бельгійського «вето» глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що витрати на оборону та відновлення країни неухильно зростають через продовження війни та посилення терору з боку Росії. У зв’язку з цим українська сторона пропонує покрити ці витрати за рахунок заморожених активів РФ, що робить питання використання цих коштів одним із центральних у двосторонніх та багатосторонніх переговорах. Паралельно, за даними видання Politico, Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії, до якого можуть потрапити близько 1600 фізичних та юридичних осіб. Питання використання заморожених активів, за тими ж джерелами, продовжує активно обговорюватися в рамках підготовки цього пакета, що свідчить про збереження теми в порядку денному ЄС попри бельгійський опір.

Протирічливі дані

У наданих джерелах та заявах сторін суттєвих розбіжностей у датах, цифрах чи ключових фактах не виявлено. Усі чотири перевірені джерела одностайно підтверджують факт заяви Тео Франкена, суму заморожених активів (близько 200 млрд євро) та хронологію подій, включно з грудневим самітом 2025 року. Єдине відмінність — у акцентах: частина джерел підкреслює, що ініціативу щодо вивчення нових механізмів висунули Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія, тоді як Франкен у своєму коментарі окремо виділив країни Балтії як найактивніших прихильників репараційного запозичення. Це не є протиріччям, а відображає різний рівень залученості різних груп країн до процесу.