Українська оборонна промисловість переживає фазу радикальної трансформації, в якій приватні компанії стають ключовими постачальниками рішень для фронту. Одним із таких гравців виступає BlueBird Tech — компанія, яка за кілька років виросла зі стартапу, що чекав перші запчастини три-чотири місяці, у серійного виробника засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дрон-детекторів та розробника нових класів озброєнь. В ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна СЕО компанії Валерій Зарубин розповів, як влаштований портативний детектор «Чуйка», чому він не бачить «Шахедів» у їх класичному виконанні, в чому унікальність сіткометів і чому найближчими роками керовані авіабомби (КАБи) запускатитимуть не літаки, а безпілотники українського виробництва.
Від РЕБ до детекторів: як компанія знайшла свою нішу
BlueBird Tech стартувала в період активної трансформації української армії. Зарубин визнає, що компанія в значній мірі зобов'язана своїм старту Марії Берлінській, яка тоді виступала амбасадором дроніводства. Перші запчастини для досліджень чекали три-чотири місяці, після чого низка компаній, включно з BlueBird Tech, отримала державні замовлення на виробництво дронів. Однак уже на ранньому етапі виникла критична проблема: захисту від ворожих безпілотників не існувало. Військові безпосередньо просили ці рішення, і компанія занурилася в розробку РЕБ. «Перший рік ми відпрацювали з РЕБами, виробляли їх серійно. У свій час вони дуже цінувалися на фронті, ми були дуже своєчасними», — згадує Зарубин. Саме тоді стало зрозуміло, що BlueBird Tech — це не просто «дронівна компанія», а виробник актуальних рішень для фронту: чи то захист, чи то зброя.
«Чуйка»: як детектор перехоплює аналогове відео ворожих дронів
Ключовим продуктом компанії в сегменті виявлення є портативний дрон-детектор «Чуйка». За словами Зарубина, це детектор аналогового відео: пристрій перехоплює аналоговий відеосигнал і виводить картинку з ворожого дрона на вбудований екран. Принципова обмеженість полягає в тому, що проти цифрового відео і, тим більше, оптиковолоконних дронів радіозасоби принципово безсильні — такі БПЛА не випромінюють радіосигнал, який можна було б перехопити. «А от усі БПЛА, що використовують аналогове відео, — проти таких вона ефективна», — наголошує СЕО. Це означає, що «Чуйка» працює в сегменті, де противник досі застосовує застарілі або спрощені канали передачі відео, що характерно для значної частини тактичних дронів, що використовуються в прифронтовій зоні.
Чи бачить «Чуйка» «Шахеди» і кому ще корисний детектор
На пряме питання про те, чи здатен детектор виявляти «Шахеди», Зарубин відповідає з застереженням: «Вони традиційно не використовують аналогове відео. У тому випадку, якщо вони будуть використовувати аналогове відео, то такий дрон-детектор бачитиме їх». При цьому він зазначає, що періодично фіксуються випадки, коли «Чуйка» ніби ловить сигнал з об'єктів, які оператори називають «Шахедами». Насправді, за його словами, у тил летить безліч різних типів дронів, і найрізноманітніші модифікації помилково ідентифікують як «Шахеди». На певних типах великих дронів аналогове відео дійсно присутнє, і його часто спостерігали. Однак йшлося не про глибокий тил, а скоріше про прифронтову зону: Харків, Сумщина, Херсон, Запоріжжя, Дніпро. Зарубин акцентує: для противника немає різниці між цивільними та військовими цілями, тому під загрозою опиняються всі. Саме тому «Чуйку» давно використовують не лише військові, а й цивільні, волонтери, ДСНС та поліція як засіб раннього виявлення, щоб встигнути сховатися.
РЕБ в умовах розширюваних частот: гра вдовгу
Питання захисту від усіх можливих частот, на яких летять ворожі дрони, Зарубин називає пройденим шляхом 2024 року. Діапазони частот безперервно розширюються, і захист усього спектра одночасно технічно надзвичайно складний і енерговитратний. «Ми рухаємось від примітивних засобів до таких, які просто виявлятимуть частоту і тиснути на сигнал саме на заданій частоті. Тому що потрібно багато енергії, щоб тиснути на зв'язок у широкому діапазоні. Дійсно, такі пристрої будуть досить великими», — пояснює він. Стратегія будується на тому, щоб спочатку визначити робочу частоту противника, а потім придушити саме її. Однак противник перемикається з частоти на частоту, перетворюючи протистояння на «гру вдовгу». «Те, що працює сьогодні, через два тижні може не працювати. Але навіть коли ми виграємо якусь битву в часі в тиждень, два, місяць, пів року, рік — ми або зберігаємо величезну кількість життів, або нам вдається досягти певних результатів на фронті», — резюмує Зарубин. Це означає постійне оновлення пристроїв і безперервний цикл розробки.
Оптиковолокно, звукова та оптична детекція: методи проти «невидимих» дронів
Проти дронів на оптиковолоконному зв'язку, які радіозасоби не фіксують, компанія застосовує альтернативні методи. Звукова детекція дозволяє чути дрон, визначати напрямок звуку та триангулювати його положення — цей метод працює проти будь-яких БПЛА, а не лише «оптичних». Оптична детекція за допомогою камер доповнює звукову, дозволяючи візуально зафіксувати ціль. За даними компанії, ринок засобів РЕБ в Україні оцінюється в діапазоні від 120 до 1200 мільйонів доларів на рік, що відображає масштаб і динаміку попиту на ці рішення. BlueBird Tech, яка, зокрема, є розробником дрона «Бебрадрон», продовжує розширювати лінійку: від портативних детекторів і РЕБ-станцій до складніших систем.
КАБи на дронах: як зміниться поле бою найближчими роками
Найбільш амбітним напрямком BlueBird Tech, про який повідомив Зарубин, є розробка керованих авіабомб (КАБів), які в перспективі запускатитимуть не з пілотованої авіації, а безпосередньо з безпілотників українського виробництва. Це принципово змінює економіку удару: замість дорогого літака і складної логістики бомба доставляється відносно дешевим БПЛА, який після скидання може бути втрачений без критичних наслідків. Паралельно компанія веде роботи в напрямку ракет для ППО. Таким чином, BlueBird Tech позиціонує себе не як вузькоспеціалізованого постачальника одного типу техніки, а як інтегратор повного циклу: від виявлення та придушення до нанесення удару. В умовах, коли частотні діапазони, тактики та типи дронів змінюються щотижня, саме така гнучкість і швидкість ітерацій стають конкурентною перевагою української «оборонки» перед противником, чиї промислові бази обмежені імпортом комплектуючих.
