Група дослідників безпеки представила методику, що дозволяє за допомогою пристрою вартістю менше 100 доларів перехопити управління автопілотом пасажирського Boeing 737. Апаратна атака, що отримала назву Bus Driver, дає зловмиснику можливість втручатися в роботу бортового комп'ютера та спотворювати дані, які бачить екіпаж. Показово, що для реалізації сценарію не вимагається проникнення в захищені системи авіоніки — достатньо фізичного доступу до сервісного порту, розташованого під незакрытим зовнішнім люком літака.

Як влаштована атака Bus Driver

Розробники створили мініатюрний плагін з Wi-Fi-модулем, який підключається до сервісного порту на борту. Суть техніки Bus Driver полягає в посиленні електричного сигналу в шині даних, що з'єднує бортовий комп'ютер Flight Management Computer та дисплей керування Multipurpose Control Display Unit. Шина даних — це канал зв'язку, набір провідників або віртуальних ліній, що використовується для передачі інформації між компонентами електронної системи. Надсилаючи імпульси з силою струму, що перевищує штатні параметри, пристрій глушить легітимні команди та замінює їх хакерськими. Екіпаж при цьому бачить на екранах хибні параметри, які не відображають реального стану польоту.

Небезпечні сценарії, доступні зловмиснику

Встановлення плагіна відкриває низку критичних можливостей. По-перше, хакер може віддалено коригувати точки польоту в автопілоті, відхиляючи літак від заданого курсу, змушуючи його заходити в повітряний простір третіх держав або виводити в зону, де борт ризикує вичерпати запас палива. По-друге, підміна показників зовнішньої температури або загальної ваги борта призводить до хибного розрахунку розгону при зльоті, що чревате виїздом за межі злітно-посадкової смуги. По-третє, маніпуляції з шиною даних блокують відображення хибних параметрів на головному екрані пілота, створюючи дезорієнтацію в критичних ситуаціях. Хоча досвідчений льотчик здатний перехопити управління в ручному режимі, незначні коригування — наприклад, зміна курсу на кілька градусів над океаном — можуть залишитися непоміченими до моменту, коли ситуація стане аварійною.

Суперечливі дані

Тут виникає суттєве розбіжність в оцінках. Boeing, інформований про вразливість, за даними дослідників, ще шість років тому, заявив, що існуючі рівні захисту в реальних умовах суттєво обмежують здійсненність подібних атак. Компанія фактично знецінила масштаб загрози, посилаючись на архітектурні бар'єри. Однак, незважаючи на отримане повідомлення, виробник не випустив жодної оперативної технічної поправки, жодного сервісного бюлетеня, спрямованого на усунення описаного вектора. Вчені, у свою чергу, наголошують, що виявлений сценарій вимагає перегляду моделей загроз, актуальних у XXI столітті, та вказують на те, що формальне «обмеження здійсненності» не тотожне захисту. Таким чином, одна сторона стверджує, що атака теоретично можлива, але на практиці ускладнена, а інша демонструє робочий прототип за копійки та фіксує відсутність будь-якого офіційного реагування з боку виробника.

Що пропонується як рішення

Дослідники виділяють два рівні заходів. Найпростішим оперативним рішенням вони називають фізичне зняття сервісного порту або його заливку епоксидною смолою — по суті, виключення точки доступу апаратним способом. У довгостроковій перспективі, на думку авторів, авіаційна галузь має впровадити криптографічну автентифікацію сигналів усередині бортових мереж, щоб будь-яке несанкціоноване втручання в шину даних ставало невидимим для атакуючого та миттєво реєстрованим для екіпажу. Поки такі заходи не реалізовані, вразливість залишається відкритою для будь-кого, хто має мінімальні інженерні навички та пристрій вартістю менше стодоларового купюра.