Керівник Офісу президента України Кирило Буданов у інтерв'ю The New York Times, яке передало українське видання РБК-Україна, розкрив деталі неформальних контактів із ключовими фігурами російського військового та силового апарату. За його словами, він підтримував регулярний прямий зв'язок із засновником та керівником приватної військової компанії «Вагнер» Євгенієм Пригожиним аж до самого початку його збройного повстання проти Кремля влітку 2023 року. «Я офіцер військової розвідки. Усе своє життя я присвятив діалогам і комунікаціям. Для мене це не складно», — наголосив Буданов, пояснюючи, що подібні розмови є невід'ємною частиною специфіки роботи спецслужб під час збройного конфлікту.

Кулуарна лінія з ГРУ: від зернового коридору до обміну полоненими

Окрім Пригожина, Буданов підтвердив наявність систематичного діалогу з головним військово-розвідувальним органом Росії — ГРУ, яким керує адмірал Ігор Костюков. За словами українського керівника, вперше сторони домовилися про прямий контакт ще у 2022 році, коли за сприяння Туреччини було запущено Чорноморський зерновий коридор. Цей механізм став першим великим гуманітарним досягненням, досягнутим через канал військової розвідки, і заклав основу для подальших кулуарних переговорів. Буданов відзначив, що цей діалог не переривався і триває на цей момент, дозволяючи сторонам вирішувати критичні гуманітарні питання, насамперед пов'язані з поверненням українських військовополонених на Батьківщину.

Хроніка повстання та загибелі Пригожина

Для повноти картини важливо згадати хронологію подій 2023 року. Влітку того року Євгеній Пригожин здійснив спробу збройного повстання: підрозділи ППК «Вагнер» захопили кілька військових об'єктів на півдні Росії та рушили колоною в напрямку Москви. Однак виступ було зупинено на підступах до столиці. Через кілька тижнів після придушення повстання приватний літак Пригожина розбився в повітрі; внаслідок катастрофи загинули сам засновник «Вагнера» та низка інших керівників компанії. Саме цей епізод став фіналом неформального каналу зв'язку, про який розповів Буданов.

Гуманітарні підсумки та поточний стан каналів

Попри загибель Пригожина та зміну конфігурації російського силового апарату, кулуарні лінії зв'язку, побудовані українською розвідкою, зберегли свою функціональність. За заявою Буданова, діалог із представниками ГРУ дозволяє продовжувати роботу з обміну військовополоненими та вирішення інших гуманітарних завдань. Це підтверджує, що навіть за умов повномасштабного конфлікту існують робочі механізми комунікації між спецслужбами, які виходять за межі публічної дипломатії.

Протирічливі дані

У публічних заявах Буданова, зібраних із різних джерел, простежується певна еволюція тону. У контексті поточного інтерв'ю (РБК-Україна / NYT) Буданов раніше зазначав, що «зупинити війну проти Росії прямо зараз є нереалістичним сценарієм», а бойові дії триватимуть. Водночас в іншому інтерв'ю, опублікованому виданням Focus (2026), керівник Офісу президента допускав, що війна може завершитися у 2026 році, і пояснював, чи будуть при цьому можливі територіальні поступки. Різниця у формулюваннях може пояснюватися різними часовими рамками інтерв'ю та контекстом конкретних запитань, однак для уважного читача це виглядає як зсув у публічній риторіці від категоричного «реалістично не зупинити» до більш обережного прогнозування строків.

Позиція Києва: дрони та ракети як інструмент стримування

Завершуючи інтерв'ю, Буданов наголосив на рішучості українських сил у протидії російській агресії. За його словами, українські безпілотники та ракети «будуть господарювати в небі РФ стільки, скільки триватиме війна», а Київ дасть «жорстку та пропорційну відповідь» на російський повітряний терор. Це заява, прозвучавша на тлі обговорення неформальних каналів зв'язку, підкреслює двояку природу української стратегії: паралельне ведення бойових дій і підтримання закритих ліній комунікації з противником для досягнення конкретних гуманітарних та розвідувальних цілей.