Будівельна галузь України, яка пережила короткочасний підйом у 2025 році, зіткнулася з новою хвилею кризи. Остання статистика фіксує розворот тренду вниз: за перші п'ять місяців поточного року виробництво будівельної продукції скоротилося на 6,5%. Якщо минулого року ринку вдалося досягти позначки в $6 млрд, то зараз індикатори вказують на глибокий спад, який не дозволяє галузі наблизитися до довоєнних показників.
Житловий сектор у глибокій кризі
Найбільш болючий удар по економіці завдала саме сфера житлового будівництва. За даними аналітиків, цей сегмент залишається найслабшою ланкою: обсяги будівництва житла не вийшли навіть на рівень 2019 року. Це свідчить про крайню обережність приватних інвесторів, які не поспішають вкладати кошти в нерухомість в умовах триваючої війни.
Ситуація на ринку змінилася кардинально порівняно з довоєнним періодом. Якщо раніше обсяги початку будівництва випереджали введення об'єктів, то тепер спостерігається зворотна картина: площа введеного в експлуатацію житла стабільно перевищує площу нових проектів. Девелопери змушені добудовувати об'єкти, закладені до 2022 року, але не беруться за нові, оскільки попит з боку населення критично низький.
Інфраструктура втрачає темпи зростання
Єдиним відносно стійким сегментом довгий час залишалося будівництво інженерних споруд, яке підтримувалося державними замовленнями. Однак і тут динаміка різко змінилася. За даними Держстату, у січні-травні 2026 року цей сектор продемонстрував спад на 2,5%, тоді як раніше, за підсумками чотирьох місяців, він показував зростання на 5,7%.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює цей розворот кількома факторами. По-перше, висока база порівняння з минулим роком. По-друге, галузь страждає від гострого дефіциту кадрів через мобілізацію та еміграцію спеціалістів. Крім того, удари по об'єктах у глибині країни значно підвищують військові ризики. Навіть наявність страхування не рятує ситуацію, оскільки воно лише збільшує кінцеву вартість нерухомості.
Відсутність грошей та втеча за кордон
Експерт підкреслює, що інфраструктурне будівництво можливе лише в цивільних зонах, оскільки фортифікація є закритою темою. У цивільному секторі ж спостерігається гострий дефіцит фінансування. «Дороги трохи відновили після зими і пішли вниз за показниками», — зазначає Шевчишин.
Внутрішній спад змушує українських девелоперів шукати нові майданчики за межами країни. Відсутність доступних коштів на масштабне відновлення та високі ризики роблять перспективу розвитку ринку всередині України надзвичайно туманною, попри спроби держави підтримувати ключові проекти.
