Прогулянка українським супермаркетом у 2026 році дедалі частіше супроводжується відчуттям, що звичні великі бренди на полицях поступово поступаються місцем продукції менш відомих виробників. Молочні ряди, стелажі з крупами, м'ясна та рибна вітрини — у кожному відділі можна помітити упаковки, яких раніше не було в полі зору покупця. Для багатьох це виглядає як сигнал тривоги: чи не починається дефіцит? Втім, як пояснили експерти, картина набагато менш драматична, ніж здається на перший погляд.

Дефіциту немає: що кажуть у Торгово-промисловій палаті

Віце-президент Торгово-промислової палати України Ростислав Коробка в коментарі РБК-Україна прямо заявив, що в країні немає дефіциту продуктів. З'явлення на полицях товарів від менш відомих виробників, за його словами, не є ознакою системних проблем на ринку. Асортимент конкретного магазину залежить від взаємодії між окремими виробниками та торговими мережами: якщо великий бренд тимчасово не може забезпечити постачання в певний регіон, його місце займає інший виробник, готовий і здатний дотягнути товар до точки продажу. Таким чином, зміна «обличь» на полицях — це не симптом кризи, а адаптація ланцюга постачання до поточних умов.

Логістика як ключовий фактор: переорієнтація на малі хаби

Головним драйвером змін в асортименті, за оцінкою Коробки, стала логістика, яка під час війни перетворилася на один із визначальних факторів забезпечення магазинів продуктами. Російські удари по великих складах і розподільчих центрах змусили ритейлерів перестроювати всю систему постачання. Бізнес переорієнтується на менші склади та логістичні хаби: це дозволяє зберігати товарні партії ближче до місця продажу та оперативніше здійснювати доставку. «Самі компанії регулюють територіально, де є можливість зараз здійснювати постачання», — пояснив експерт. Внаслідок цього на полицях конкретного магазину може опинитися продукція того виробника, чиїй найближчий склад або цех зараз перебуває в зоні досяжності логістичного маршруту, навіть якщо раніше цей бренд був представлений іншим постачальником.

Терміни доставки зросли: від доби до тижня

Міністр аграрної політики Тарас Виsockий раніше попереджав, що окремі товари можуть тимчасово зникати з полиць або продаватися в меншому асортименті. За даними РБК-Україна, доставка, яка до війни займала 24–72 години, в окремих випадках тепер розтягується до тижня. Найчутливіші до таких перебоїв категорії з коротким терміном придатності: молочна продукція, свіже м'ясо та риба, овочі, фрукти і заморожені товари. Саме в цих відділах покупці найчастіше помічають заміну звичних упаковок на менш знайомі. При цьому виробничих потужностей в Україні достатньо для внутрішнього споживання, підкреслюють у уряді, і дефіциту продуктів у перспективі не очікується.

Київ і область — у зоні найбільшого ризику

Географічний аспект проблеми не можна ігнорувати. Найбільше ризиків, за оцінкою РБК-Україна, мають Київ і Київська область, де історично була зосереджена значна частина складських потужностей країни. Зруйнування або пошкодження цих об'єктів призвело до того, що логістичні маршрути перестроюються, а частина ритейлерів переходить на прямі постачання від виробників у магазини, минаючи проміжні сховища. Це, з одного боку, скорочує ланцюг і робить постачання швидшим, але з іншого — обмежує асортимент конкретного магазину тим, що може д'їхати новим маршрутом за прийнятний час.

Експертна порада: не запасайтеся наперед

У умовах, коли терміни доставки нестабільні і асортимент може змінюватися з тижня на тиждень, спокуса зробити великі запаси продуктів на домашніх полицях зрозуміла. Втім, експерти не радять цього робити. Надмірні закупівлі з боку споживачів здатні самі створити тимчасовий дефіцит на полицях: якщо тисячі сімей одночасно скуповують певні позиції, торгова мережа не встигає поповнити складські запаси, і на вітринах з'являються порожні місця. Раціональна стратегія, за думкою фахівців, — купувати продукти в звичному режимі і не формувати стратегічних запасів удома.