Атаки на прикордонну інфраструктуру вже стали стійким фактором, що впливає на роботу міжнародних перевізників: тимчасове припинення роботи окремих пунктів пропуску перерозподіляє навантаження на сусідні переходи, подовжує черги та змушує логістичні компанії або чекати відновлення оформлення, або обирати альтернативні маршрути. Про те, які напрямки зараз найпроблемніші і як це відображається на міжнародних перевезеннях, у бліц-інтерв'ю для РБК-Україна розповів віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) Володимир Балін. За його словами, галузь фіксує зростання часу очікування та тимчасові обмеження руху по окремих напрямках, при цьому реакція перевізників залишається ситуативною та прив'язаною до конкретних інцидентів.
Молдовський та румунський напрямки: де найчастіше «прилітає»
Головним поточним проблемним напрямком, за оцінкою АсМАП, є молдовський кордон: там уже кілька разів фіксувалися удари, і два пункти пропуску відключалися від роботи на добу. Окремо Балін назвав перехід Орлівка на кордоні з Румунією, де, за його словами, «прилітало» вже п'ять разів і який останнім часом майже дві доби не працював. Історія з Орлівкою, за його словами, повторюється від часу до часу протягом кількох років. Внаслідок цього транспортні засоби або простоюють у чергах, або перенаправляються на інші переходи, що створює напруженість і збільшує черги на сусідніх напрямках.
Польський кордон: головний вузол та його вразливість
Найбільш напруженим для галузі залишається польський напрямок, оскільки його пропускна здатність становить близько 50% від усіх міжнародних автомобільних пунктів пропуску України — сумарно до 2000 вантажних транспортних засобів на добу в одному напрямку. Найбільшим переходом тут є Ягодин, який за меморандумом здатен приймати 600–680 транспортних засобів на добу в одному напрямку, а в нормальній ситуації — трохи більше. Недавно поблизу Ягодина був зафіксований удар, внаслідок чого пункт пропуску певний час не працював і його роботу було призупинено. Таким чином, навіть одиничний інцидент на цьому вузлі здатен помітно вплинути на всю мережу міжнародних перевезень.
Перенесення процедур за кордон: захист людей і вантажів
Окремим трендом, який відзначає АсМАП, є перенесення частини пунктів пропуску та пов'язаних із ними процедур на територію Польщі чи Молдови. За словами Баліна, прикордонники та митники працюють над тим, щоб винести частину оформлення на той бік кордону, щоб уберегти перевізників, пасажирів та вантажі від ризиків. Він підтвердив, що вже кілька пунктів фактично працюють на польській або молдовській території, і наводь приклад переходу Устилуг–Зосин, який фактично розташований на польській стороні. Асоціація підтримує цю позицію відомств і вважає перенесення процедур логічним кроком в умовах триваючих загроз.
Маршрути та витрати: як перевізники реагують на закриття
На запитання про систематичну зміну маршрутів через ризики атак Балін відповів стримано: статистики, за якої перевізник заздалегідь і регулярно їде через інший перехід, в АсМАП немає. За його словами, рішення приймається ситуативно — водії заїжджають у черги, бачать завантаженість і обирають напрямок; якщо ж пункт пропуску закривається, перевізник моніторить, скільки він буде закритий, і лише після цього може поїхати в об'їзд. Об'єктивно проїзд через інший пункт пропуску збільшує витрати перевізника, проте чи компенсує ці витрати замовник, залежить від домовленостей між сторонами, і єдиної відповіді на це питання в галузі поки немає.
Готовність водіїв: відмова від зон бойових дій
Окремою темою інтерв'ю стала готовність водіїв виконувати міжнародні рейси. Перевізники скаржаться, що багато водіїв відмовляються їздити в зони, де активні бойові дії, — йдеться про Запорізьку, Харківську та Херсонську області, а деякі відмовляються їздити навіть у Київ. При цьому, за словами Баліна, конкретних скарг на окремі пункти пропуску, куди водії «не їдуть», в АсМАП не надходило і звернень з цього приводу не фіксувалося. Таким чином, фактор безпеки впливає на географію рейсів загалом, але не прив'язаний до конкретних прикордонних переходів.
Координація з владою та резервні сценарії
АсМАП підтримує позицію Держмитслужби та прикордонників про те, що за можливості процедури потрібно переносити на польську або молдовську сторону, і підтверджує, що з Молдовою ситуація вже «рухається» в цьому напрямку. Перенесення частини пунктів на територію сусідів розглядається як ключовий резервний сценарій, що дозволяє зберегти стабільність роботи переходів у разі їх тимчасового виведення з ладу. Для перевізників найактуальнішим залишається поєднання двох заходів: оперативного інформування про закриття та послідовного перенесення вразливих процедур за кордон, що має знизити і ризики для людей, і витрати логістики.
