Балістичні та аеробалістичні ракети, а також реактивні безпілотники становлять для засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно складнішу задачу, ніж звичайні дрони. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів співзасновник компанії-виробника РЕБ Contra-Drone Тимофій Юрков. За його словами, ключова відмінність полягає в висоті польоту: балістична ракета фіксує ціль на таких висотах, де більшість засобів РЕБ просто не дістають, а сигнал від навігаційних супутників надходить у більш сприятливих умовах, ніж для низьколітаючого БПЛА.

Балістика: GNSS-вразливість на великій висоті

Юрков пояснив, що балістичні ракети первинно використовують систему GNSS для наведення на ціль, що теоретично робить їх вразливими до придушення. Однак на практиці працювати по них вкрай складно: висота польоту така, що сигнал РЕБ або не доходить, або недостатньо потужний для створення завад. При цьому експерт зазначив, що навіть відхилення ракети від заданого курсу на 20–40 метрів може дозволити об'єкту уникнути прямого влучання. Проблема ускладнюється тактикою масованих пусків: Росія нерідко направляє на одну ціль одразу п'ять-шість, а іноді й близько десяти ракет, тому навіть за наявності розсіювання одна-дві з них здатні поразити об'єкт.

Аеробалістика та небалістичні траєкторії: трохи простіше, але все ще складно

З ракетами, що мають небалістичну траєкторію, ситуація, за оцінкою Юркова, дещо простіша. Якщо ракета летить на висоті 2–6 км, до неї вже може застосовуватися придушення, здатне відхилити її від курсу. Водночас такі ракети значно краще захищені від впливу РЕБ, ніж звичайні БПЛА, а їхня похибка наведення зазвичай менша. Це означає, що навіть часткове придушення не гарантує повного зриву атаки.

КАБи: лінійна траєкторія як фактор, але маса ВВ як ризик

Щодо керованих авіаційних бомб (КАБ) ситуація для засобів РЕБ виглядає дещо сприятливішою. У них менша висота польоту та більш лінійна траєкторія, яку можна розрахувати та своєчасно навести на відповідний ділянку придушувальним випромінюванням. «У більшості випадків своєчасне реагування та своєчасне придушення КАБів за допомогою РЕБ запобігає прямому влучанню в ціль», — підкреслив Юрков. Водночас він попередив: у КАБів значна маса вибухової речовини, тому навіть відхилення на 20–30 метрів не завжди гарантує, що об'єкт не буде пошкоджений або зруйнований ударною хвилею та уламками.

Тактика застосування КАБів та роль ППО

Дальність застосування КАБів значно менша, ніж у балістичних та аеробалістичних ракет: для їхнього скидання російському літаку необхідно перебувати приблизно в 40–50 км від об'єкта. Це створює для нього суттєвий ризик через роботу української протиповітряної оборони. В результаті основними цілями для КАБів залишаються прифронтові міста, де українським військам складніше наблизити засоби ППО до зони скидання. Таким чином, ефективність РЕБ проти КАБів значною мірою залежить від своєчасності виявлення та швидкості реакції операторів.

Контекст: ескалація та адаптація

Експертна думка Юркова вписується в ширший контекст адаптації обох сторін конфлікту. Раніше РБК-Україна повідомляло про те, як дрони-перехоплювачі полюють на реактивні «Шахеди» і чому ця задача стає дедалі складнішою зі зростанням швидкості ворожих БПЛА, а також про те, чи можна ефективно збивати дрон-ракети «Бандероль», які за профілем польоту наближені до крилатих ракет та реактивних дронів. Сукупність цих факторів — зростання швидкостей, зміна траєкторій, масовані пуски — робить задачу протидії багатовекторній повітряній загрозі однією з ключових для української оборони у 2026 році.