Українська радіоелектронна боротьба дедалі частіше стикається з тим, що противник цілеспрямовано змінює архітектуру своїх безпілотних систем, щоб знизити ефективність придушення. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів співзасновник виробника РЕБ Contra-Drone Тимофій Юрков. За його словами, однією з ключових тенденій останнього часу є поступове зростання частки оптиковолоконних БПЛА в арсеналі російського противника. Такий канал передачі даних принципово не залежить від радіочастот, на яких працює подавляча більшість засобів РЕБ, що робить перехоплення значно складнішим. Паралельно, за оцінкою Юркова, Росія змінює частоти, на яких функціонують дрони, додаючи нові діапазони і тим самим розширюючи спектр, який необхідно покривати українським системам.
Еволюція CRPA-антен: від чотирьох каналів до двадцяти
Окремий вектор еволюції стосується навігаційних систем великих безпілотників, перш за все «Шахедів». Росія послідовно збільшує кількість модулів у CRPA-антенах GNSS-навігації — технологія, яка дозволяє антені формувати напрямлені «нулі» в бік джерел завад і тим самим зберігати прийом сигналу навіть під електронним шумом. Юрков наголошує, що на початку повномасштабної війни таких антен не було: використовувалися звичайні GPS-приймачі, які пригнічувалися електронним шумом на відповідній частоті. «Перші CRPA-антени були чотириmodульними. Потім з'явилися вісімканальні, 12-канальні та 16-канальні системи. Зараз, за нашою інформацією, росіяни закупили в Китаї великі партії 20-канальних систем», — пояснив він.
Захист енергооб'єктів: потреба у багатомодульних системах
За оцінкою Contra-Drone, зростання кількості каналів у навігаційних антенах має прямий вплив на побудову захисту критичної інфраструктури. Для протидії таким системам необхідно збільшувати кількість засобів придушення навігації, оскільки кожна додаткова антена вимагає розширення спектру та потужності придушення. «Вокруг енергооб'єктів потрібно створювати велику багатомодульну систему, щоб вчасно передавлювати канали навігації як ракет, так і КАБів, так і БПЛА типу “Шахед”», — зазначив Юрков. Таким чином, нарощування CRPA-антен переводить захист енергосистеми в площину перегону за кількістю та потужністю модулів придушення.
ШІ-донаведення FPV: нова загроза та її межі
Іншою розвиваючою загрозою, за словами Юркова, є застосування штучного інтелекту для донаведення FPV-дронів на автомобільну ціль. У такій схемі оператор спочатку захоплює ціль, після чого дрон продовжує наведення вже автоматично. Принципова проблема для РЕБ полягає в тому, що після передачі наведення ШІ-модулю ефективність придушення може знижуватися, хоча на поточний момент, за оцінкою співрозмовника, такі випадки ще не є частими. При цьому система автоматичного донаведення зберігає суттєві недоліки: дрон нерідко втрачає ціль, особливо коли автомобіль рухається по місцевості без вираженого візуального контрасту. «Система поки що недостатньо розвинена, але ми бачимо суттєві зміни і розуміємо, що вона буде розвиватися далі», — підсумував Юрков.
