Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща направили до Європейської комісії спільний лист, у якому закликають терміново відновити технічну та юридичну роботу з залучення понад 200 млрд євро заморожених російських активів для покриття бюджетних потреб України. Ініціатива, за повідомленнями ЗМІ, що посилаються на Financial Times, стала відповіддю на те, що минулої зими план використання суверенних активів РФ був заблокований через позицію Бельгії, на території якої зберігається основна частина цих коштів. Коаліція чотирьох столиць наполягає, що Брюсселю необхідно шукати альтернативні правові механізми, які дозволять обійти бельгійське вето.

Коаліція з чотирьох країн

Згідно з опублікованими даними, у документі, адресованому Європейській комісії, йдеться про необхідність негайно розпочати відпрацювання юридичних та технічних деталей залучення заморожених коштів. Автори листа підкреслюють, що сума понад 200 млрд євро може стати ключовим ресурсом для підтримки Києва в умовах триваючого конфлікту. Ініціатива чотирьох країн розглядається як спроба повернути тему до політичної повестки після того, як вона була фактично заморожена минулого зимового сезону через опір одного з членів ЄС.

Аргументи Стокгольма

Міністр закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард, коментуючи ініціативу, заявила, що настав час розпочати нову дискусію щодо використання російських грошей. За її словами, вже наданий ЄС кредит у розмірі 90 млрд євро явно недостатній для покриття витрат України в умовах триваючої війни: ця сума, як зазначається, закриває лише близько двох третин фінансових потреб Києва до кінця 2027 року. Таким чином, аргументація Стокгольма будується на тому, що без доступу до заморожених активів бюджетний розрив України буде зростати.

Бельгійське вето та юридичні ризики

Перешкодою для реалізації плану залишається Бельгія, де зосереджена основна маса заморожених коштів. Офіційний Брюссель, за наявними даними, досі побоюється юридичної помсти з боку Москви та попередила про ризики для стабільності світових фінансових ринків. Зокрема, у Брюсселі зазначають, що в разі необхідності повернути Росії понад 200 млрд євро у Бельгії не буде достатніх ресурсів, щоб самостійно покрити такі витрати. При цьому країна раніше заявляла про готовність розглянути використання активів на користь України, але наполягала, щоб країни ЄС спочатку домовилися про механізм розподілу юридичних та фінансових ризиків.

Протирічливі дані

У позиціях сторін і в самих формулюваннях існують помітні невідповідності. З одного боку, Бельгія публічно заявляла про готовність розглянути передачу заморожених активів Україні, з іншого — саме її позиція фактично заблокувала ініціативу минулої зими, а тепер партнери вимагають від Європейської комісії розробити механізми, які дозволять обійти бельгійське вето. Виникає питання, чи є вето остаточним політичним рішенням, чи тимчасовою юридичною застереженням. Крім того, у дискусії порівнюються дві різні цифри: 90 млрд євро вже наданого кредиту, який, за оцінкою Стокгольма, покриває лише дві третини потреб України до кінця 2027 року, і понад 200 млрд євро заморожених активів, які пропонується залучити. Різниця між цими сумами та ступінь їхньої взаємозамінності в офіційних документах не розкривається однаково.

Контекст: семирічний бюджет ЄС

Нова хвиля дебатів про заморожені активи розгортається на тлі обговорення наступного семирічного спільного бюджету Європейського Союзу, що надає дискусії додаткової гостроти: питання про те, хто і за рахунок яких коштів фінансуватиме підтримку України, стає частиною ширшого бюджетного торгу. У тому ж дусі раніше прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявляв, що країни ЄС не повинні самостійно оплачувати наслідки російської агресії і що для цього слід використовувати заморожені активи РФ. Таким чином, ініціатива чотирьох країн вписується у зростаючий внутрішньоблоковий тренд на перекладання фінансового навантаження конфлікту на заморожені російські кошти.