У величезному конференц-центрі COP31 в Анталії (Туреччина), де цими днями зібралися представники майже 200 країн, повітря густе від напруги. Переговорники сперечаються щодо кожного слова і коми в тексті очікуваної кліматичної угоди, яку, за прогнозами, ухвалять у п'ятницю, 20 листопада. Кросівки стали улюбленим взуттям у залах, кондиціонери гудуть у переговорних кімнатах, а адреналін тримається на рівні, який, за словами учасників, не залишає часу ні на сон, ні на перепочинок.
«Шалений викид адреналіну»: ціна виснажливого марафону
Бельгійська переговорниця Катрін Віндей, яка спеціалізується на фінансовій підтримці населення в умовах екологічного переходу, описує атмосферу конференції як «справжній міхур збудження». «Ми постійно оточені людьми і майже не спимо, максимум п'ять годин на добу», — розповіла вона агентству AFP. Віндей зізнається, що на двох останніх конференціях COP у підсумку хворіла через втому та кондиціонери в переговорних кімнатах. Для менших і бідніших країн, які часто найбільше страждають від зміни клімату, завдання пробитися крізь загальний шум і бути почутими виявляється особливо важким. «Це виснажує, але ми тут, щоб голос Африки був почутий», — каже представниця Джибуті Хамда Амін.
18 сторінок прірви: що у проєкті угоди
У понеділок, 16 листопада, співрозпорядник конференції Австралія представила перший проєкт широкої політичної угоди. Документ обсягом 18 сторінок фіксує різко розбіжні позиції щодо кліматичної політики та містить заклик до швидшої відмови від викопного палива. Масштабна пропозиція підкреслює прірву, яку майже 200 країнам доведеться подолати, щоб до п'ятниці дійти консенсусу. Щорічні переговори покликані зібрати країни для оцінки, розробки та реалізації великих угод зі зміни клімату, проте цього року розрив між позиціями виглядає особливо глибоким.
Штучний інтелект на службі кліматичної дипломатії
Офіційною мовою конференції COP є англійська, і переговорники, які розмовляють іншими мовами, активно використовують онлайн-перекладачі. Німецьке агентство з розвитку GIZ розробило заснований на штучному інтелекті інструмент під назвою NegotiateCOP, який дозволяє переглядати величезні масиви документів, автоматично робити їх короткий зміст і знаходити потенційних союзників із близькими позиціями. В умовах, коли обсяг тексту для узгодження обчислюється десятками сторінок, а час на прочитання кожного абзацу обмежений, такі інструменти стають не просто зручністю, а необхідністю для ефективної роботи делегацій.
Союзи та особисті зв'язки: уроки Парижа-2015
Як і на попередніх конференціях, ключову роль у формуванні підсумкових текстів відіграють союзи країн і особисті зв'язки між переговорниками, які часто роками працюють у кліматичних відомствах своїх країн і глибоко віддані своїй справі. «Формуються справжні емоційні зв'язки», — зазначає Лоранс Тюбіана, одна з архітекторок COP 2015 року в Парижі. Саме того року країни-учасниці ухвалили Паризьку угоду, встановивши мету утримати глобальне потепління «значно нижче» 2 °C порівняно з доіндустріальним рівнем і докладаючи зусиль для обмеження його 1,5 °C, щоб уникнути найтяжчих наслідків. За словами Віндей, у вузьких тематичних групах, де всі переговорники добре знають один одного, «під час неформальних розмов ми можемо говорити відверто», що дозволяє просуватися вперед навіть там, де прогрес не відображається в офіційних заявах.
Геополітика та «осередки надії»: чому очікування скромніші
Очікування від нинішньої конференції скромніші, ніж від Парижа-2015, оскільки нафтовидобувні країни, такі як Саудівська Аравія, виступають проти включення до підсумкового тексту прямого зобов'язання про відмову від викопного палива. «Геополітика відіграє величезну роль у переговорах. Атмосфера часом трохи пригнічує, але все ж є осередки надії», — констатує бельгійська переговорниця Віндей. Темп дискусій у міру розвитку переговорів тільки зростає, і попереду у делегацій — фінальний ривок до п'ятничного консенсусу, від якого залежатиме, чи вдасться в Анталії закріпити хоча б частину амбіцій, закладених у 18-сторінковому проєкті, чи ж підсумковий документ знову виявиться компромісом, що поступається за масштабом паризьким обіцянкам.