Перший тиждень дискусій на 31-й конференції ООН з питань клімату (COP31), що проходить у турецькій Анталії, завершився на тлі загострення суперечностей: світові лідери продовжують уникати прямої згадки викопного палива, тоді як наукові та міжурядові попередження про те, що світ рухається до перевищення температурного порогу в 1,5°C, стають дедалі тривожнішими. Конференція відкрилася в понеділок, 9 листопада 2026 року, і ключовими темами перших днів стали електрифікація та фінансування адаптації вразливих країн. Проте центральне поняття — перехід від викопного палива (transition away from fossil fuels, TAFF) — залишається поза межами офіційних заяв глав держав, що фіксують і спостерігачі, і екологічні організації.

«Літо правди» без головного слова

У середу, 11 листопада, перед лідерами в Анталії виступила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона назвала нещодавню низку екстремальних погодних явищ і смертоносних лісових пожеж, які охопили Європу та інші регіони, «літом правди» і заявила, що світ перебуває «на глобальній точці перелому». Посилаючись на останню доповідь ООН, вона підкреслила: «ми рухаємося до перевищення цілі в 1,5°C, і кожна частка градуса має значення». При цьому як пріоритети ЄС на COP31 вона окреслила прискорення електрифікації та «зміцнення глобальних партнерств» задля побудови чистих економік — але жодного разу за всю промову не згадала викопне паливо. Критики визнали це «хибою повз ціль» і відзначили «святковий тон» виступу на тлі того, що, за їхніми даними, кліматичне фінансування ЄС фактично застійне.

Цифри, які не пролунали

Відсутність прямої згадки вугілля, нафти і газу у виступах лідерів контрастує з даними ООН: на частку викопного палива припадає близько 68 відсотків світових викидів парникових газів і майже 90 відсотків усіх викидів вуглекислого газу, що робить його найбільшим чинником глобальної зміни клімату. «Електрифікація має бути чітко пов'язана з переходом від викопного палива, інакше вона дає галузі прикриття, щоб продовжувати отримувати прибутки, поки звичайні люди потерпають від зростання рахунків за енергію та наслідків», — заявила директорка Climate Action Network (CAN) Europe Чіара Мартінеллі. Таким чином, питання TAFF залишається структурно пов'язаним із темою електрифікації, але в офіційній риториці самітів його продовжують обминати.

Фінляндія як європейський виняток

На тлі загальної обережності Фінляндія представила на форумі нову національну дорожню карту щодо TAFF, наслідуючи приклад Франції, Німеччини та Нідерландів. Країною, яка головувала на COP і передала головування, була Бразилія — вона презентувала глобальну дорожню карту TAFF і продовжує працювати над власною національною, як і низка держав Тихоокеанських островів. Енергетичний профіль Фінляндії підкреслює її позиції: понад 96 відсотків електроенергії вже виробляється з невикопних джерел, що є одним із найвищих показників у світі. У 2025 році найбільшим окремим джерелом залишалося деревне паливо — 28 відсотків загального споживання енергії, за ним ішли атомна енергетика (27 відсотків) і викопне паливо (18 відсотків). При цьому енергоємність економіки та споживання енергії на душу населення залишаються високими через важку промисловість, великі відстані та попит на опалення в холодному кліматі. Фінляндія має намір стати вуглецево-нейтральною до 2035 року, проте юридично обов'язкового терміну для TAFF не встановила; її дорожня карта слідує Санта-Мартському процесу щодо TAFF після того, як усі згадки про створення такої дорожньої карти були виключені з підсумкового тексту COP30 у Белені минулого року.

Лобісти за столом та вуглецева залежність приймаючої сторони

Окремий пласт критики стосується того, хто присутній на саміті. Туреччина, Франція, США та Італія, за даними спостерігачів, привезли на щорічний кліматичний саміт лобістів галузі викопного палива, що знову порушує питання про те, хто отримує місце за столом переговорів і наскільки прозорим є процес. Приймаюча сторона — Туреччина — також зазнає критики за сильну залежність від вугілля, яке залишається її найбільшим джерелом виробництва електроенергії. Попри плани щодо розширення частки відновлюваних джерел, національний кліматичний план країни допускає зростання, а не скорочення викидів парникових газів, оскільки Туреччина продовжує нарощувати розвідку викопного палива як у Чорному морі, так і на півдні країни.

Консенсус майже 200 країн: чому прогрес повільний

Угоди на самітах ООН вимагають консенсусу всіх учасників — а це майже 200 держав, — тому прогрес зазвичай іде повільно й поетапно. Саме ця механіка пояснює, чому навіть такі кроки, як національні дорожні карти TAFF, не перетворюються автоматично на обов'язкові зобов'язання. «Позитивно, що все більше країн відгукуються на заклик планувати своє майбутнє без викопного палива», — зазначив Ромен Юалаленоф з некомерційної організації Oil Change International. За його словами, однак, дорожні карти мають бути «чимсь більшим, ніж просте повторення вже чинної політики», і багаті країни повинні прискорити вихід з викопного палива, щоб привести свої дії у відповідність до глобальних кліматичних цілей. Таким чином, перший тиждень COP31 зафіксував стійку різницю між риторикою лідерів, які обходять тему TAFF, і практикою окремих країн, які вже формалізують плани відмови від викопного палива.