Центр протидії дезінформації (ЦПД) зафіксував нову хвилю масового поширення в соціальних мережах сфабрикованих матеріалів. Під виглядом реальних трагічних подій, пов'язаних із російськими обстрілами, боти та недобросовісні автори публікують зображення, згенеровані штучним інтелектом.

Згідно з даними, отриманими від ЦПД та опублікованими РБК-Україна, метою таких публікацій є не інформування, а експлуатація емоцій українців для накрутки охоплень, набору підписників та збору персональних даних.

Механіка маніпуляції: від «шокового» контенту до крадіжки даних

Схема роботи дезінформаційних каналів відпрацьована до дрібниць. Алгоритм дій злоумышленників виглядає наступним чином:

  1. Генерація контенту: За допомогою нейромереж створюються реалістичні на перший погляд зображення. На них нібито зображено загиблих або постраждалих українців внаслідок ударів по цивільних об'єктах.
  2. Емоційний тригер: До фотографій додаються агресивні підписи, що викликають гнів, страх чи скорботу. Текст закликає користувачів негайно відреагувати на «жахливу новину».
  3. Заклик до дії (CTA): У описі міститься вимога перейти за стороннім посиланням, щоб побачити «повний список жертв», «докази» або «деталі події».

Експерти ЦПД зазначають, що перехід за такими посиланнями несе серйозні ризики:

  • Накрутка охоплень: Емоційні кадри провокують користувачів ставити реакції та коментувати, що штучно роздуває віральність каналу.
  • Збір даних: Підозрілі посилання можуть вести на фішингові сайти, де відбувається крадіжка облікових даних або збір конфіденційної інформації.
  • Переведення трафіку: Користувачів перенаправляють на сумнівні Telegram-канали або ресурси для подальшої пропаганди.

Як розпізнати згенероване зображення

Хоча сучасні нейромережі стають досконалішими, вони все ще залишають характерні сліди. Спеціалісти ЦПД склали чек-лист ознак, за якими можна відрізнити ШІ-фейк від реального фото:

  • Анатомічні помилки: Найпоширеніша проблема генеративних моделей — руки. Зверніть увагу на кількість пальців, їх довжину та вигин. Часто пальці зливаються або мають нереалістичну будову.
  • «Воскове» обличчя: Шкіра на фото може виглядати надто гладкою, без текстури. Можлива асиметрія рис обличчя, дивний блиск у очах або спотворені зіниці.
  • Нечіткий фон: Об'єкти на задньому плані часто втрачають геометрію, зливаються в кашу або мають неможливі форми.
  • Текст і символи: Нейромережі погано справляються з літерами. Якщо на одязі, вивісках чи техніці є текст, він часто виявляється розмитим, спотвореним або написаним несуществуючими символами.
  • Відсутність контексту: У описі немає конкретики: не вказано точне місце, час події та немає посилання на первинне джерело (наприклад, пресцентр ЗСУ чи місцеві влади).

Рекомендації щодо цифрової гігієни

В умовах інформаційної війни критичне мислення стає головним інструментом захисту. ЦПД закликає громадян дотримуватися базових правил безпеки:

  1. Не переходьте за підозрілими посиланнями, особливо якщо вони прикріплені до емоційно забарвлених повідомлень.
  2. Не підписуйтесь на канали, які спекулюють на трагедіях без підтвердження фактів.
  3. Перевіряйте інформацію в офіційних джерелах перед тим, як ставити лайки чи репостити матеріал.

Поширення фейків дестабілізує емоційний стан суспільства та відволікає увагу від реальних проблем. Обізнаність — найкращий захист від маніпуляцій.