У Міністерстві оборони України, за оцінкою президента Володимира Зеленського, сформувався дефіцит фінансування в розмірі близько 27 млрд доларів — майже 1,2 трлн гривень. Як розібрався спецкореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов, на сьогодні у Києва є три основні канали для його покриття: дострокове отримання коштів за кредитом Європейського Союзу, додаткова допомога інших партнерів та внутрішні запозичення. Вибір між ними визначає не лише військову логістику, а й переговорну позицію України з МВФ і Брюсселем.

Масштаб проблеми: від 7 до 27 млрд доларів

Проблема не виникла раптово. Ще в січні, невдовзі після призначення на посаду міністра оборони, Михайло Фєдоров заявляв, що його відомству не вистачає 300 млрд гривень — порядку 7 млрд доларів. До літа цифра, озвучена на рівні президента, зросла кратно: до 27 млрд доларів. За словами Зеленського, до кінця року необхідно додатково знайти 8–10 млрд доларів, і ці кошти потрібні фактично заздалегідь — на забезпечення армії зброєю та всім необхідним з січня 2027 року. Ще близько 20 млрд доларів потрібно на виплату заробітної плати військовим, компенсації родинам загиблих та інші поточні витрати. При цьому, як підкреслює знайомий із ситуацією співрозмовник видання, мова не йде про підвищення виплат: «У нас немає грошей платити зарплати на поточному рівні».

Суперечливі дані

Тут версії сторін помітно розходяться. Бувший міністр оборони Михайло Фєдоров в інтерв'ю Reuters висловив здивування самим розміром дефіциту і заявив, що не має уявлення, звідки взялася сума в 27 млрд доларів. За його словами, до кінця року плановий дефіцит бюджету становив близько 5 млрд доларів, і відомство знало, звідки візьме ці гроші. «Можливо, план змінився, і з'явилися нові проєкти, що потребують такого бюджету», — припустив екс-міністр. Таким чином, різниця між заявленою президентом сумою (27 млрд доларів) і плановим дефіцитом, який називав Фєдоров (близько 5 млрд доларів), становить понад 20 млрд доларів, і жодна зі сторін поки не розкрила методологію перерахунку. Міноборони та Мінінфін ситуацію з дефіцитом фінансування на момент публікації не прокоментували.

Три сценарії покриття дефіциту

Перший і, за словами джерел у владі, найоптимальніший сценарій — домовленості з ЄС щодо так званого фронтлоаду (front-loading), тобто перенесення частини виплат за кредитом у 90 млрд євро з наступного року на поточний. Другий сценарій — залучення додаткової допомоги інших партнерів. Третій — збільшення видаткової частини державного бюджету та покриття різниці внутрішніми запозиченнями через випуск ОВГЗ, інструмент, що вже застосовувався у 2023 році. Однак саме останній шлях натикається на позицію МВФ, який був і залишається категорично проти збільшення дефіциту державного бюджету; в рамках першого перегляду кредитної програми згоди на такий крок Україна не отримала. Окремо варто зазначити, що ще в травні РБК-Україна писало про спроби домовитися з ЄС про використання коштів кредиту в 90 млрд євро на виплати військовослужбовцям, але Європейська комісія була і залишається проти такого цільового перерозподілу.

Фронтлоад за кредитом ЄС: реалістичний, але умовний

У 2027 році за кредитом ЄС Україні планується виділити 45 млрд євро, з яких 28,3 млрд євро призначені на зміцнення оборонних можливостей і закупівлю озброєння, а 16,7 млрд євро — на макрофінансову економічну підтримку. Київ наміряється домовитися про перенесення частини цієї суми на поточний рік. «Теоретично про це можна домовитися. Це реалістично. Ми вже так робили», — зазначає співрозмовник видання, знайомий із ситуацією: на початку року Україна вже переносила витрати другої половини року на першу, що, зокрема, і вплинуло на зростання поточного дефіциту Міноборони. При цьому джерела впевнені, що умовою для фронтлоаду стане виконання графіка всіх передбачених реформ, включно зі змінами в податковому законодавстві.

Роль МВФ і підготовка бюджету-2027

Ключовим зовнішнім фільтром для будь-якого зі сценаріїв залишається МВФ. Наступного тижня в Україну прибуде робоча місія фонду для ознайомлення з процесом підготовки державного бюджету 2027 року: вона оцінить виконання та потреби бюджету до кінця поточного року, а також ознайомиться з проєктом бюджету наступного року, який має бути поданий до Ради до 15 вересня. За результатами буде дано відповідь, чи є в України потреба в додатковому фінансуванні, і, якщо так, — яким чином закривати цю потребу. Саме в цьому діалозі, ймовірно, і буде остаточно визначено, який із трьох сценаріїв — фронтлоад, допомога партнерів чи внутрішні запозичення — стане основним інструментом закриття дефіциту.