Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко виступив із заявою щодо потенційної вразливості мостових переходів через Дніпро в Києві. За його словами, у разі прицільних ударів по кількох ключових переправах транспортне сполучення між Правим і Лівим берегами може бути повністю перерване, що перетворить столицю на дві фактично ізольовані ділянки. Депутат також зазначив, що на загальноміському рівні, за його оцінкою, відсутній системний альтернативний сценарій забезпечення логістики, евакуації та екстреної доставки вантажів і медичної допомоги.
Суть заяви та контекст
Крейденко підкреслив, що Дніпро історично ділить Київ на дві функціональні частини: правобережний адміністративно-діловий вузол і лівобережний житловий кластер. Щодня сотні тисяч жителів переміщуються між берегами через обмежену кількість переходів. Виведення з ладу навіть двох-трьох ключових мостів, за словами депутата, миттєво перевантажить ті, що залишаться, а при масованому впливі рух між берегами може виявитися заблокованим. Він прямо вказав, що готового системного плану дій на такий випадок, за його оцінкою, поки що немає.
Інфраструктура переходів через Дніпро
У Києві діє кілька основних мостових переходів: Північний автомобільний міст, Міст Метро (автомобільно-метрополітенівський), Міст Патона (найстаріший суцільнозварний міст, з обмеженнями для вантажного транспорту), Дарницький комбінований залізнично-автомобільний перехід, Південний вантовий міст з обмеженим цивільним рухом, а також Подільсько-Воскресенський перехід із частковими обмеженнями. Добовий автомобільний потік через Дніпро в Києві, за даними, які наводить депутат, становить близько 300 000–350 000 машин, до яких додаються пасажиропотоки гілок метро (Святошинсько-Броварської та Сирецько-Печерської ліній).
Обмеження понтонних переправ
Як тимчасовий захід наведення понтонних переправ, орієнтовно до кінця зими, міські служби та військові інженери розглядають їх як компенсацію можливого розриву. Однак, за оцінкою фахівців, наплавні конструкції не здатні замінити капітальні мости. Капітальний перехід забезпечує 6–8 смуг і пропускну здатність до 80 000–100 000 машин на добу, тоді як понтонна переправа дає максимум одну-дві реверсивні смуги зі швидкістю 15–20 км/год і жорстким лімітом за тоннажем. Крім того, кінець зими та початок весни на Дніпрі — період льодоходу та коливань рівня води через скиди Київської ГЕС, що підвищує ризики для наплавних конструкцій. Понтонна переправа також є відкритим об'єктом, що потребує постійного прикриття засобами ППО та РЕБ.
Можливі наслідки розриву зв'язків
При тривалому перериванні сполучення між берегами, за оцінкою депутата, виникнуть проблеми з ланцюжками життєзабезпечення: доставка продуктів, палива, медикаментів і вантажів із правобережних логістичних хабів на Лівий берег вимагатиме багатокілометрових об'їзних маршрутів через інші області. Також буде зачеплено медичний сектор, оскільки низка спеціалізованих клінік зосереджена переважно на Правому березі, а перерозподіл енергетичних та комунальних потужностей при пошкодженні колекторів, прокладених по мостових конструкціях, стане складним інженерним завданням.
Рекомендовані превентивні заходи
Експертна спільнота та профільний комітет Ради наполягають на низці кроків: розробці публічного логістичного протоколу із зонуванням медичних, продовольчих і рятувальних служб за берегами та формуванням автономних запасів на Лівому березі на 60–90 днів; підготовці альтернативного водного сполучення (баржеві пороми та річкові трамваї) на весняно-літній період; а також включенні мостових переходів і прилеглих розв'язок у категорію критичної інфраструктури першого пріоритету для посилення локального ППО-купола. Заява комітету спрямована на адресу КМДА та Кабінету міністрів як сигнал про необхідність розробки кризового плану. Зазначається, що низка мостів, зокрема Міст Патона та Міст Метро, потребувала капітального ремонту ще до початку повномасштабних бойових дій.