Українські видавці стикаються із системним збоєм у виробничих ланцюжках після серії російських ударів по друкарнях та книжкових складах. Журналістка та письменниця Емма Антонюк, спираючись на розмови з представниками видавничої спільноти, розповіла, що авторам і видавництвам тепер доводиться значно довше чекати своєї черги на друк. За її словами, навантаження на друкарні, що залишилися працювати, різко зросло, що перетворило стандартний виробничий цикл на кількамісячний процес очікування.

Перенесення обладнання та перебудова логістики

Частина компаній уже почала фізично переміщувати друкарське обладнання та книжкові запаси в західні області України, де ризик ураження суттєво нижчий. Водночас перевізники та логістичні оператори перебудовують маршрути й схеми зберігання. Антонюк наголошує, що ці заходи мають вимушений характер і не компенсують втрат повністю: навіть за умови успішного перенесення потужностей частина виробничих можливостей залишається недоступною, а транспортні витрати зростають.

Собівартість книжки проти купівельної спроможності

Головним економічним наслідком атак, за оцінкою Антонюк, стане зростання собівартості кожної книжки. «Собівартість книжки в Україні зросте, а купівельна спроможність ні. І це дуже великий удар по нашому книжковому ринку», — заявила журналістка. Таким чином, навіть за збереження попиту на українськомовну літературу кінцевий споживач зіткнеться з дорожчими виданнями, що може звузити аудиторію та знизити наклади.

Конкретні втрати: від підручників до складів «Нової пошти»

У ніч на 19 липня російська атака зруйнувала друкарню групи «Конві». За даними видавництва «Ранок», унаслідок цього знищено 250 тисяч підручників для дев'ятикласників. 28 серпня удар припав по складу «Нової пошти» в Київській області, де зберігалися книжки мереж Readeat і Book.ua, а також наклади українських видавництв. За підрахунками платформи «Читомо», сукупні збитки видавців і книгарень від цієї атаки становили щонайменше 99 мільйонів гривень.

Саморегуляція та культурний суверенітет

У відповідь на кризу Антонюк запропонувала видавцям безоплатно просувати їхні книжки у своїх соціальних мережах. Серед видавництв, чиї видання вона вже анонсувала, вона назвала «Жорж», «Лабораторію» та «Книголов», а також попросила повторно написати тих, чиї звернення могли бути пропущені. Журналістка наполягає, що українське книговидання залишається важливим навіть для аудиторії, яка надає перевагу стримінговим сервісам, оскільки воно дозволяє країні розповідати власні історії рідною мовою та протистояти російському культурному впливу.