Українська фармацевтична галузь продовжує працювати в умовах регулярних російських ударів по складській, виробничій та логістичній інфраструктурі. За даними Міністерства охорони здоров'я, попри ризик пошкодження об'єктів, втрати запасів і порушення маршрутів постачання, системного дефіциту лікарських засобів у країні не спостерігається. При цьому відомство фіксує точкові тимчасові труднощі з постачанням окремих препаратів, які виникають безпосередньо після обстрілів складів і розподільчих центрів.

Позиція МОЗ: оперативне реагування замість паніки

«Системного дефіциту лікарських засобів в Україні немає. Водночас виникають точкові тимчасові труднощі з постачанням окремих препаратів», — заявили в МОЗ. Згідно з поясненням відомства, поточна робота міністерства у взаємодії з виробниками, імпортерами та дистриб'юторами зосереджена на оперативному реагуванні на такі перебої, відновленні поставок та зниженні ризику їх повторного виникнення. Таким чином, офіційний курс будується на принципі безперервності постачання: навіть за локальних збоїв ланцюжка постачання держава прагне не допустити їх переростання у стійкий дефіцит.

Розширення складських можливостей: постанова № 1062

Щоб знизити ризик одночасної втрати великих запасів, уряд розширив можливості приймання, зберігання та відвантаження лікарських засобів із додаткових складських приміщень. Відповідна постанова Кабінету міністрів від 26 серпня 2026 року № 1062 дозволяє компаніям за певних умов використовувати приміщення, відомості про які відсутні в ліцензійному реєстрі або належать іншому ліцензіату. При цьому зберігається обов'язкове дотримання вимог до якості та простежуваності препаратів, що виключає зниження стандартів на тлі спрощення логістики.

Спрощення контролю імпорту: постанова № 1254

Другу ключову зміну було затверджено постановою від 13 жовтня 2026 року № 1254. Документ стосується державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, і передбачає спрощення окремих процедур огляду імпортованих препаратів, а також особливі умови контролю при повторному ввезенні тієї самої серії. У МОЗ пояснюють, що ці рішення покликані швидше доставляти ліки в аптеки та медичні заклади і підтримати безперервність постачання, не послаблюючи при цьому вимог до якості препаратів.

Ширший контекст: автономність медустанов та наукова база

Заходи щодо фармлогістики вписуються в ширший план забезпечення стійкості охорони здоров'я. За даними на початок жовтня 2026 року, 78% медичних закладів спроможної мережі в Україні вже могли повністю автономно працювати під час перебоїв зі світлом, теплом і водою. Паралельно країна зберігає науковий потенціал у фармацевтиці: ще у 2021 році українські вчені розробили прототип вакцини проти COVID-19, який показав під час випробувань на тваринах 93% нейтралізуючої активності, хоча подальшу розробку призупинили. Сукупність цих факторів, за оцінкою влади, дозволяє утримувати ринок ліків у робочому стані навіть в умовах триваючих атак на інфраструктуру.