Ринок металобрухту та металургійний сектор України одночасно переживають напружений період, і саме на цьому тлі економіст Андрій Забловський заявив про необхідність вирівняти умови експорту брухту для всіх напрямків та припинити схеми, за яких сировина вивозиться через країни ЄС без сплати експортного мита. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на коментар експерта.

Ринок під тиском: від заготівлі до металургії

За словами Забловського, заготівля металобрухту скорочується, частина заготівельних пунктів припинила роботу, а металургійні підприємства зменшують обсяги виробництва через удари, логістичні проблеми та блокаду морського експорту. Експерт підкреслює, що будь-які подальші рішення щодо експорту брухту мають враховувати інтереси обох секторів — і заготівельників, і металургів, — оскільки вони тісно пов'язані.

Нерівні умови та схема реекспорту через ЄС

Центральною проблемою, за оцінкою економіста, є нерівні умови торгівлі: при експорті в країни ЄС мито не застосовується, після чого металобрухт може реекспортуватися в треті країни. «Правила мають бути рівними. Не повинно бути ситуації, коли через окремий напрямок можна фактично обійти експортне мито», — зазначив Забловський. Він додав, що повна заборона на експорт не є універсальним рішенням, однак практика реекспорту породжує одразу дві проблеми: бюджет недоотримує значні кошти, а українські металургійні підприємства ризикують втрачати дефіцитну сировину.

Протест ломовиків та питання нульової квоти

Як відомо, нещодавно ломовики організували акцію протесту, вимагаючи скасувати нульову експортну квоту на брухт чорних металів, посилаючись на те, що «критично впав внутрішній попит». Водночас, за даними народних депутатів, повернення до попередньої схеми — коли металобрухт заради уникнення сплати мита спочатку відправлявся в країни ЄС, а потім в треті країни — не є виходом: втрати бюджету від таких схем оцінюються понад 3 млрд грн на рік.

Суперечливі дані

У публічній дискусії простежуються дві різні оптики. З одного боку, ломовики наполягають на відкритті експорту, аргументуючи це падінням внутрішнього попиту, і вимагають скасування нульової квоти. З іншого боку, експерт і народні депутати вказують, що саме експортні схеми через ЄС історично призводили до втрат бюджету (понад 3 млрд грн на рік) і створювали ризик дефіциту сировини для металургів. Таким чином, вимога «відкрити експорт» і попередження щодо «реекспортних схем» відображають не стільки розбіжність у цифрах, скільки конфлікт інтересів між двома галузями та питання про те, який механізм вважати справедливим.

Баланс замість переможця за рахунок іншого

Забловський пропонує уряду напрацювати механізм, за якого можливий експорт не створював би дефіциту сировини всередині країни, а умови торгівлі були б однаковими для всіх держав. «Тут не може бути переможця за рахунок іншого. Потрібен баланс, заснований на реальній статистиці, споживанні та стані обох галузей», — підсумував економіст.