На засіданні профільного підкомітету Верховної Ради з питань залізничного транспорту президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков виступив із різкою критикою намірів «Укрзалізниці» знову переглянути вантажні тарифи в бік підвищення. За його оцінкою, подібний крок не лише не закриє дефіцит бюджету монополії, а й стане каталізатором масового перенесення вантажних потоків на автомобільні дороги, що завдасть додаткового удару по вітчизняній промисловості та логістиці. Заява пролунала на тлі вже реалізованого у серпні 2026 року підвищення вантажних тарифів на 30%, після якого, за словами Каленкова, вантажопотік очікувано почав скорочуватися.

Механізм PSO: європейська модель замість навантаження на вантажовідправників

Центральним пропозицією Каленкова стало впровадження механізму PSO (Public Service Obligation — публічне зобов'язання) для пасажирських перевезень. Згідно з цією моделлю, держава виступає замовником міжміських, приміських та міжнародних пасажирських послуг, які надає «Укрзалізниця», і компенсує різницю між реальною собівартістю перевезення та затвердженим тарифом для пасажира. «Якщо держава вирішує, що вартість квитків буде нижчою за собівартість перевезення, різницю має компенсувати держава через бюджет», — наголосив голова «Укрметалургпрому», додавши, що такий підхід повністю відповідає європейській практиці. Законопроєкт, що закріплює механізм державних компенсацій пасажирського напрямку, вже перебуває в Верховній Раді, і його ухвалення, на думку бізнесу, дозволить зняти надмірне фінансове навантаження з вантажного сегменту, який сьогодні фактично субсидує збитковий пасажирський напрямок.

30-відсотковий стрибок і закриття морського коридору: подвійний удар по вантажопотоку

Аналізуючи поточне фінансове становище «Укрзалізниці», Каленков вказав на два ключові фактори, які одночасно тиснуть на вантажний сегмент. Перший — вже відбулося з серпня 2026 року підвищення тарифів на 30%, після якого вантажовідправники почали переглядати логістичні ланцюги. Другий — практичне повне закриття морського коридору, яке позбавило український експорт значної частини альтернативних маршрутів і переклало додаткове навантаження на залізничну інфраструктуру. На цьому тлі, за оцінкою Каленкова, будь-яке подальше подорожчання залізничних перевезень стає «дорогою в нікуди»: підприємства ще активніше переходитимуть на автотранспорт, а монополія втратить обсяги, які їй так необхідні для покриття операційних витрат. Окремо він зазначив, що навіть до останнього підвищення українські залізничні тарифи залишалися вищими, ніж у Польщі, Словаччині та низці інших країн Європейського Союзу, що робить українську логістику менш конкурентоспроможною на внутрішньому та транзитних ринках.

«Залізничний Рамштайн» і коридори солідарності: пакет пропозицій для Кабміну

Окрім критики тарифної політики, Каленков озвучив комплекс альтернативних рішень, які, на його переконання, здатні реально зміцнити фінансове становище «Укрзалізниці» без додаткового навантаження на вантажовідправників. Серед них — залучення цільового державного фінансування для покриття дефіциту монополії, відновлення так званих «коридорів солідарності» для українських вантажів, а також створення нового координаційного формату, який Каленков назвав «залізничним Рамштайном». Останній передбачає централізовану взаємодію з міжнародними партнерами для залучення локомотивного парку в адрес «Укрзалізниці», що особливо актуально в умовах дефіциту тяги. За словами Каленкова, усі перелічені ініціативи були представлені на засіданні підкомітету та отримали підтримку представників Міністерства інфраструктури. Бізнес також закликав народних депутатів направити відповідні пропозиції безпосередньо до Кабінету Міністрів для прийняття на рівні уряду.

Аграрний сектор: рішення приймається в критичний момент

Критика тарифної політики «Укрзалізниці» не обмежується металургійною галуззю. Раніше Всеукраїнська аграрна рада та асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» направили звернення до прем'єр-міністра Сергія Корєцького з закликом відкласти підвищення вантажних тарифів. В аграрному секторі наголошують, що рішення уряду приймається в критичний для експортної кампанії момент і здатне погіршити збитки виробників, зменшити обсяги експорту сільськогосподарської продукції та загострити загальну економічну ситуацію. Таким чином, тиск на перегляд тарифної політики УЗ формується одразу кількома галузевими лобі — від металургії до агропромислового комплексу, що свідчить про системний характер суперечності між фінансовою моделлю монополії та здатністю вантажної економіки країни це витримувати.

На тлі цих заяв питання про те, яким саме інструментом держава закриватиме дефіцит «Укрзалізниці» — через бюджетні компенсації пасажирського напрямку, цільове фінансування чи міжнародну координацію, — стає одним із ключових для залізничної галузі України у 2026 році. Підсумки розгляду відповідного законопроєкту про PSO в Верховній Раді та реакція Кабінету Міністрів на пакет пропозицій бізнесу визначать, вдасться уникнути сценарію, за якого зростання тарифів призведе до незворотної втрати вантажних потоків на користь автомобільного транспорту.