Європейська комісія 16 листопада 2026 року надала італійській банківській групі UniCredit дозвіл на придбання німецького Commerzbank — другого за розміром банку Німеччини. За оцінкою Брюсселя, угода може відбутися «без будь-яких умов»: антимонопольна перевірка не виявила ризиків для конкуренції в Європейській економічній зоні. Рішення стало фінальним етапом багатомісячного процесу узгодження, у якому ключову роль відіграло схвалення Європейського центрального банку, отримане ще в середині жовтня.

Чому Брюссель не побачив конкуренційних ризиків

У висновку Єврокомісії підкреслюється, що навіть у сукупності UniCredit та Commerzbank займають лише «помірну» частку ринку банківських послуг у Німеччині, а в кожному сегменті в об’єднаного банку залишається «низка серйозних конкурентів». Основну увагу під час перевірки було приділено сфері кредитування німецького середнього бізнесу — саме там, на думку регулятора, потенційні побоювання могли бути найбільш обґрунтованими. Проте комісія дійшла висновку, що злиття не обмежує конкуренцію.

Найбільша транскордонна банківська угода з часів кризи 2008 року

Віцепрезидентка Єврокомісії з питань конкуренції Тереса Рібера назвала майбутнє злиття «ймовірно, найбільшою транскордонною банківською угодою» з часів фінансової кризи 2008 року. За її словами, поглинання Commerzbank — «частина набагато масштабнішого задуму» зі створення інтегрованої банківської системи, яка «краще служить інтересам європейських громадян і компаній та готова до майбутніх викликів». Рібера також зазначила, що Європі потрібні сильніші банки, здатні конкурувати, зростати та підтримувати європейський бізнес і родини.

Позиція Берліна та керівництва Commerzbank

У Німеччині поглинання міланським концерном викликає критику. І керівництво Commerzbank, і уряд ФРН довгий час виступали проти угоди, проте останнім часом сторони перейшли до переговорів про можливе об'єднання. Уряд Німеччини, якому належить близько 12% акцій Commerzbank, що базується у Франкфурті-на-Майні, прагне не допустити скорочення робочих місць у результаті заходів з оптимізації після поглинання. Міністр фінансів ФРН Ларс Клінгбайль висунув низку вимог до угоди, включаючи збереження лістингу Commerzbank на біржі та штаб-квартири у Франкфурті, а також продовження банком фінансування німецьких підприємств середнього бізнесу як усередині країни, так і за кордоном. У Берліні також побоюються, що після поглинання Commerzbank може втратити важливу роль у кредитуванні німецького середнього бізнесу.

Умови угоди та динаміка частки UniCredit

Італійський банк почав нарощувати частку в Commerzbank наприкінці 2024 року і відтоді послідовно її збільшував, довівши, за даними джерел, до 47,59% голосуючих акцій — тобто фактично забезпечивши собі контроль майже над половиною банку. У травні 2026 року UniCredit запропонував акціонерам Commerzbank обміняти кожну акцію, що їм належить, на 0,485 акції UniCredit. За оцінками, озвученими в німецьких ЗМІ, загальна вартість угоди оцінюється в близько 45 млрд євро, що робить її однією з наймасштабніших у європейському банківському секторі за останні роки.

Значення для європейського банківського ландшафту

Рішення Єврокомісії та попереднє схвалення ЄЦБ відображають послідовну позицію європейських регуляторів на користь консолідації банківського сектору в єврозоні. На думку Брюсселя, такі угоди зміцнюють єдиний внутрішній ринок, підвищують стійкість банків до економічних потрясінь і створюють більш конкурентоспроможні інституції на тлі тиску з боку глобальних гравців. Для Німеччини злиття означає, що один із ключових національних банків переходить під контроль іноземного концерну, що робить особливо чутливими питання збереження робочих місць, штаб-квартири у Франкфурті та ролі Commerzbank у фінансуванні середнього бізнесу — фактори, які Берлін має намір контролювати протягом усього процесу інтеграції.