Українські винищувачі F-16 щодня задіяні у бойових завданнях із перехоплення ворожих цілей та завдання ударів вздовж лінії фронту. Такий інтенсивний режим експлуатації призводить до стрімкого виснаження ресурсу техніки, що суттєво перевершує планові показники навчальних польотів у мирний час. Через колосальну інтенсивність навантажень бойові машини потребують регулярного обслуговування, заміни вузлів та агрегатів, проте європейська оборонно-промислова база зіштовхується із серйозними логістичними та виробничими труднощами.
Проблеми обслуговування та логістики комплектуючих
Як пояснив авіаційний експерт Анатолій Храпчинський у подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА», технічний супровід українських винищувачів ускладнюється тим фактом, що обслуговування критичних вузлів зосереджене лише в одній точці на території Європи. На тлі колосального попиту на запчастини це створює дефіцит комплектуючих. Експерт порівняв цю ситуацію з пошуком рідкісних деталей для застарілих моделей автомобілів, коли потрібні компоненти доводиться буквально збирати по розбірках або виробляти поодинокими екземплярами, оскільки європейський ОПК досі функціонує в парадигмі мирного часу.
Особливості модифікацій та вплив на боєздатність
Серйозним фактором також є те, що Україна отримала не найсучасніші модифікації на кшталт Block 52, які можна було б обслуговувати на потужностях сусідньої Польщі, а старіші, хоч і модернізовані версії літаків. Ситуація ускладнюється заявами керівництва країни: зокрема, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times повідомив, що значна частина переданого парку F-16 — близько половини літаків — тривалий час перебуває на регламентному ремонті в європейських центрах.
Суперечливі дані
У той час як експертна спільнота та офіційні особи акцентують увагу на гострому дефіциті запчастин і логістичних затримках під час ремонту винищувачів у єдиному європейському вузлі, контракти на технічний супровід зазнають змін. Раніше повідомлялося про укладення масштабних довгострокових контрактів із Бельгією на ремонт і обслуговування українських F-16, розрахованих до 2029 року. Проте темпи постачання комплектуючих і можливості оборонних підприємств поки що не встигають за темпами зносу техніки в умовах високоінтенсивного конфлікту.
