Восени 2026 року український експорт через дунайські порти зіткнувся з масштабними логістичними труднощами, зумовленими поєднанням військових, природних та інфраструктурних чинників. Станом на початок вересня біля Сулинського каналу скупчилося близько 80 суден, що очікували проходу до 17 діб, що призвело до суттєвого зростання транспортних витрат та уповільнення поставок зерна й інших вантажів на зовнішні ринки. Розслідування телеканалу "Ми-Україна+" в межах проєкту "Суть справи" під назвою "Операція "Чорна хвиля" проаналізувало поточну систему руху суден на Дунаї та пов'язані з нею звинувачення на адресу профільних відомств.

Причини логістичних заторів та інфраструктурні обмеження

Посилення російських обстрілів чорноморської портової інфраструктури в Одесі, Чорноморську та Південному влітку призвело до перенаправлення значної частини вантажопотоків на дунайський напрямок. Додаткове навантаження створив сезон активного збору врожаю, коли обсяги зернових культур для експорту значно зросли. Проте сам Дунайський маршрут має жорсткі фізичні та пропускні обмеження. На стабільність судноплавства впливають рівень води в річці, погодні умови та пропускна здатність Сулинського каналу, що перебуває під управлінням румунської Адміністрації Нижнього Дунаю (AFDJ). Заступник генерального директора стивідорної компанії "Бруклин-Київ" Сергій Нікулін зазначив, що річка фізично не здатна переробляти ті обсяги вантажів, які виробляє Україна.

Координація судноплавства та розподіл черговості

З української сторони координацію заявок здійснює Адміністрація морських портів України (АМПУ), яка збирає дані від операторів, агентів та адміністрацій, передаючи їх румунським колегам через спеціалізовану систему Primus. Головним критерієм черговості є дата підтвердження портом готовності прийняти судно, включно з наявністю вантажу та вільного причалу, хоча пріоритет можуть отримувати окремі категорії, такі як контейнеровози та газовози. Водночас постанова Кабміну №212 від 6 березня 2022 року визначає повноваження Адміністрації судноплавства, яка займається державним регулюванням, безпекою та дипломуванням моряків, але не формує чергу на Сулинському каналі.

Антикорупційні розслідування та перевірка керівництва

Ситуація загострилася після заяв народної депутатки Анни Скороход, яка у серпні та вересні звинуватила керівництво Адміністрації судноплавства у нібито існуючих поборах за прискорення проходу суден і місць у черзі на вході до Дунаю на суми від 10 до 50 тисяч доларів. У публічних повідомленнях згадувалося ім'я очільника відомства Сергія Гурського. Проведене журналістське розслідування показало відсутність конкретних доказів, листування чи свідчень про такі платежі. Асоціація "Укрпорт", а також представники бізнес-об'єднань і стивідорних компаній заявили, що не мають підтвердженої інформації про подібні хабарі. На тлі цих звинувачень Кабінет міністрів 9 вересня відкрив дисциплінарне провадження щодо Сергія Гурського, усунувши його від посади, а тимчасове керівництво було покладено на Сергія Максимова. Очікується, що Комісія з питань вищого корпусу державної служби поінформує уряд про результати перевірки до 23 жовтня 2026 року.

Значення дунайського логістичного вузла для продовольчої безпеки

Поточна ситуація навколо дунайських портів демонструє критичну залежність української зовнішньої торгівлі від стабільності транспортних коридорів та прозорості адміністративних процедур. Подолання заторів потребує не лише технічних рішень з поглиблення каналів і розширення пропускної спроможності, а й чіткого розмежування повноважень відомств, а також відкритого розслідування всіх кадрових і дисциплінарних питань. Від ефективності роботи логістичних ланцюгів та довіри до державних інститутів напряму залежать експортні можливості країни та стабільність поставок на світові ринки продовольства.