Ведуче світове фінансове видання The Financial Times (FT) опублікувало детальний звіт про критичний стан гірничодобувної групи Ferrexpo. Згідно з даними на 16 серпня 2026 року, найбільший український виробник залізорудних окатишів опинився на межі повної неплатоспроможності. Компанія, чиї акції роками вважалися «голубими фішками» на Лондонській фондовій біржі, має в запасі всього кілька тижнів для запобігання неконтрольованому банкрутству.

Фактори кризи: Податкова блокада та логістичний тупик

Фінансовий стан групи доведено до критичного мінімуму через поєднання внутрішніх та зовнішніх факторів. За даними розслідування FT, ключовим ударом стала позиція Державної податкової служби України. Влада заблокувала виплату законного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі $90 млн для дочірніх підприємств холдингу — Полтавського та Єршовського ГОКів. Офіційним обґрунтуванням для блокування стало введення персональних санкцій СНБО проти засновника компанії Константина Жеваго, який перебуває в міжнародному розшуку.

Паралельно з фіскальними проблемами компанія зіткнулася з логістичним паралічем. Через триваючі бойові дії та атаки безпілотних літальних апаратів на портову інфраструктуру, а також інцидент із судном у Чорному морі наприкінці липня, Ferrexpo була змушена повністю зупинити видобуток руди з 5 серпня 2026 року. На даний момент менеджмент компанії розпродає складські залишки європейським металургам, однак наявної готівки підприємству вистачить суворо до середини вересня 2026 року.

Внутрішньокорпоративний тупик: Блокування емісії акцій

Єдиним юридичним виходом із затяжного дефіциту ліквідності рада директорів Ferrexpo бачить проведення термінової додаткової емісії акцій на суму не менше $100 млн. Це дозволило б залучити незалежних інституційних інвесторів та відновити операційну діяльність. Однак план повністю заблоковано з боку найбільшого акціонера.

Константин Жеваго, який контролює через трасти 49,3% голосуючих акцій компанії, категорично відмовляється схвалити емісію. За оцінкою експертів, бізнесмен побоюється, що випуск нових акцій розмиватиме його частку та позбавить його фактичного контролю над активами. Тимчасово виконуючий обов'язки голови ради директорів Лучіо Дженовезе в інтерв'ю FT заявив, що компанія «несправедливо опинилася стиснутою в тисках суперечки між Україною та нашим найбільшим акціонером».

Суперечливі дані

Існує розбіжність у оцінці перспектив компанії між офіційними заявами та ринковою реальністю. З одного боку, рада директорів наполягає на можливості порятунку бізнесу через залучення інвестицій та переговори з державою. З іншого боку, Лондонська фондова біржа (LSE) призупинила торгівлю акціями ще у травні 2026 року через відмову аудиторів засвідчувати річну звітність. Ринкова капіталізація компанії впала з довоєнних $3 млрд до критичних $200 млн. Крім того, Господарський суд Полтавської області вже запустив процедуру банкрутства Полтавського ГОКу за позовом кредиторів, що ставить під сумнів можливість продовження діяльності в поточному форматі.

Наслідки для економіки та інвесторів

Ситуація ускладнюється новими претензіями з боку податкових органів. 6 серпня 2026 року українські фіскали нарахували Полтавському ГОКу штраф у розмірі 35,3 млрд гривень (приблизно $788 млн) за нібито порушення валютного контролю. Експерти відзначають, що крах Ferrexpo — це найважчий прецедент для інвестиційного клімату. Серед акціонерів британської структури числяться найбільші світові фонди, включаючи BlackRock. Дозволяючи падіння найбільшого експортера, Україна завдає удару по своєму іміджу як безпечної юрисдикції для прямих іноземних інвестицій.