В умовах триваючої війни та регулярних атак на енергетичну інфраструктуру Україна зіткнулася з новою, парадоксальною загрозою: дефіцит електроенергії поглиблюється не лише через відсутність потужностей, а й через їхню небажання працювати. За даними на серпень 2026 року, частина доступного енергетичного потенціалу простоює, навіть коли енергосистема гостро потребує підтримки. Головна причина криється в економічних обмеженнях, які роблять роботу генераторів збитковою.

Економіка збитків: коли виробництво стає самогубством

Координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform Олександр Візір у недавньому інтерв'ю розкрив деталі склалася кризи мотивації. Суть проблеми полягає в невідповідності між реальними витратами на виробництво електроенергії та граничними цінами (прайс-кепами), встановленими регулятором. Якщо собівартість виробництва одного мегават-години перевищує дозволену ціну продажу, електростанція змушена працювати собі в збиток.

Ситуація стає критичною на балансувальному ринку — механізмі, який покликаний оперативно ліквідувати дефіцит у мережі. Генератори, які мають технічну можливість подати енергію в систему, відмовляються від роботи. Візір наводить простий приклад: якщо виробництво коштує 7 тисяч гривень, а за продаж на балансувальному ринку заплатять лише 5 тисяч, і то через 10 місяців, бізнес-логіка диктує відмову від генерації. «Я не буду виробляти... щось, за що мені заплатять через 10 місяців, коли воно коштує дорожче», — підсумовує експерт.

Тимчасове рішення та наближення відкату

У січні 2026 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), прийняла рішення про підвищення прайс-кепів на короткострокових сегментах ринку. Цей крок дозволив тимчасово розширити імпортні можливості та збільшити надходження електроенергії з Європи, що було життєво необхідно в періоди дефіциту через пошкодження інфраструктури.

Однак, згідно з чинним постановою регулятора, це рішення було тимчасовим. З 31 березня 2026 року прайс-кепи мали бути повернуті на попередній, нижчий рівень. Експерти попереджають, що такий повернення до жорстких обмежень може звести нанівець зусилля зі стабілізації мережі та створити нові ризики для енергосистеми.

Суперечливі дані

В експертному середовищі та серед представників галузі існують різні оцінки наслідків повернення до низьких прайс-кепів, хоча загальний вектор занепокоєнь збігається. З одного боку, регуляторні механізми спрямовані на захист споживачів від необґрунтованого зростання цін. З іншого боку, галузеві аналітики, такі як Володимир Галушак, підкреслюють, що зниження цінових обмежень безпосередньо впливає на обсяги імпорту. Якщо ціна на внутрішньому ринку не дозволяє покрити витрати на імпорт та логістику, енергія фізично не буде надходити в країну.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, вказує на більш глибокий ризик: повернення до низьких прайс-кепів може призвести до скорочення власної генерації в критичні години. Водночас Володимир Омельченко з Центру Разумкова акцентує увагу на термінах, заявляючи, що проблему необхідно вирішити до настання зими, щоб Україна могла в повній мірі використовувати імпортні потужності. Відмінності в оцінках стосуються не стільки фактів, скільки прогнозів масштабу колапсу: одні говорять про ризики імпорту, інші — про внутрішній колапс генерації.

Комплексна криза: борги та цінові лаги

Проблема не обмежується лише ціновими стелями. Олександр Візір підкреслює, що ситуацію необхідно вирішувати комплексно, враховуючи накопичені борги та затримки в розрахунках. Навіть якщо цінові обмеження будуть переглянуті, питання про те, коли саме генератори отримають оплату, залишається відкритим. Поточна модель, за якої розрахунки на балансувальному ринку розтягуються на місяці, вбиває мотивацію виробників.

«Народ каже: „Да не питання, ми готові продавати і виробляти. Просто питання в тому, щоб не обмежували нас у ціновому лазі“», — наводить Візір слова представників галузі. Для вирішення проблеми потрібно не лише переглянути прайс-кепи, але й налагодити передбачувані розрахунки, щоб генератори могли планувати свою діяльність і не працювати в мінус у очікуванні виплат.