Україна має можливість імпортувати до 2,5 ГВт електроенергії, однак чинний підхід до встановлення прайс-кепів — граничних цін на окремих сегментах ринку — не дозволяє в повній мірі залучати цей ресурс саме в періоди дефіциту. Про це заявив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумова Володимир Омелєнченко, чиї слова наводить РБК-Україна. За його оцінкою, граничні ціни на ринку слід формувати за європейськими принципами, а не встановлювати вручну.
Імпорт як елемент зимової стійкості мережі
Омелєнченко підкреслив, що імпорт є одним із ключових елементів стійкості енергосистеми взимку нарівні з атомною та розподіленою генерацією. Доступні 2,5 ГВт за потужністю експерт порівняв майже з двома з половиною атомними енергоблоками. «Далі йде імпорт електричної енергії, це 2,5 гігавата. Це теж за потужністю непогано, це майже 2,5 атомних блоків. Але ці можливості імпорту потрібно краще використовувати», — зазначив він.
Ручний режим стелів створює дефіцит у потрібні години
За словами експерта, уряду та НКРЕКП необхідно змінити підхід до прайс-кепів — максимальній ціні, за якою електроенергія може продаватися на окремих сегментах ринку. Коли такий ціновий «стеля» встановлюється вручну і не відповідає ринковій ситуації, Україна ризикує втрачати можливість купувати електроенергію з Європи саме в ті години, коли власної генерації недостатньо. «Оскільки коли прайс-кепи регулюються в ручному режимі, тоді створюється дефіцит можливості імпорту в той час, коли він нам потрібен. І це нам зовсім не потрібно, тому це дуже важливе питання також», — підкреслив Омелєнченко.
Хронологія рішень регулятора: підвищення в січні, повернення в березні
Нагадаємо, НКРЕКП підвищила прайс-кепи на короткострокових сегментах ринку в січні 2026 року. За словами галузевих аналітиків, цей крок дозволив розширити імпортні перетини та збільшити імпорт електроенергії з Європи в період дефіциту, спричиненого пошкодженнями енергетичної інфраструктури внаслідок обстрілів РФ. Однак січневе рішення Регулятора було тимчасовим: відповідно до постанови НКРЕКП з 31 березня прайс-кепи були повернуті на попередній рівень.
Позиції щодо скасування прайс-кепів і збитковості генерації
Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус заявляв, що скасування прайс-кепів з 1 травня 2027 року не створює ризику неконтрольованого зростання цін, оскільки закон передбачає механізми захисту ринку та споживачів. Раніше координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform Олександр Візір відзначав, що під час дефіциту частина доступної генерації може бути невигідно запускати через прайс-кепи: якщо виробництво одного мегават-години коштує дорожче, ніж дозволено продати, станція фактично повинна працювати собі в збиток.
Суперечливі дані
У публічній дискусії існують розбіжності в оцінці ефектів і строків. З одного боку, підвищення прайс-кепів у січні 2026 року, за оцінками аналітиків, дійсно розширило імпортні перетини та збільшило постачання з Європи в години дефіциту. З іншого боку, повернення стелів на попередній рівень з 31 березня 2026 року та збереження ручного режиму регулювання, на думку Омелєнченка та Візіра, знову обмежують імпорт саме тоді, коли він потрібен. При цьому позиція Геруса щодо безпеки скасування прайс-кепів з 1 травня 2027 року ґрунтується на законодавчих механізмах захисту, тоді як експерти вказують на поточні втрати від ручного ціноутворення. Отже, сторони розходяться в тому, наскільки чинний режим уже впливає на імпорт і коли саме буде досягнутий стійкий ефект від лібералізації цінових стелів.
