Уряд Франції перейшов до жорстких заходів після вихідних, що минули в країні на тлі масових протестів. Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню, виступивши після ранкової кризової наради, попросив регіональну владу — префектури — запровадити «часткові комендантські години». За його словами, префекти мають обговорити це питання з мерами та місцевими торгово-промисловими палатами. Водночас у Парижі через акцію протесту не зміг вчасно відкритися музей Лувр: протестувальники заблокували його входи. Таким чином, наслідки заворушень, що почалися на тлі загальнонаціональних демонстрацій проти зростання вартості життя та поганих умов у школах, перейшли у фазу прямих обмежень і зіткнень із ключовими громадськими об'єктами.

Позиція уряду: «кримінальна правова відповідь» і комендантська година

Лекорню кілька разів назвав відповідальними за насильство «ультралівих», а пізніше додав, що за заворушеннями стоять і «кримінальні елементи», зазначивши, що подібна проблема існує в Марселі. Прем'єр запевнив, що затриманих буде засуджено, і назвав очікувану реакцію «кримінальною правовою відповіддю», пообіцявши також «масштабне розслідування» для виявлення тих, хто поки уникнув відповідальності. Уряд, за його словами, відкрито розповість про хід розслідування насильства, що сталося у вихідні. У Марселі вже запроваджено конкретні обмеження: публічні зібрання заборонені з 12:00 до 20:00 за місцевим часом. При цьому мер Парижа заявив, що введення комендантської години не входить до його компетенції, що вказує на розмежування повноважень між центральною та місцевою владою.

Лувр під блокуванням: студенти Школи Лувру

У Парижі протестувальники заблокували входи до музею Лувр, через що він не зміг відкритися вчасно. Про це агентству AFP повідомили дирекція музею та профспілка, на що звернуло увагу видання The Guardian. За словами дирекції, протест очолили студенти Школи Лувру; учасники акції підтримали загальнонаціональний рух школярів та висловили протест проти поліцейських репресій. Біля входу було вивішено листівку з текстом: «Ми з гордістю повідомляємо, що блокуємо найбільший музей у світі». Блокування одного з найбільш відвідуваних музеїв планети стало помітним символом того, як протестний рух вийшов за межі вуличних маршів і торкнувся культурних та економічних об'єктів столиці.

Масштаб протестів і реакція президента

За даними міністра внутрішніх сил Лорана Нуньєса, на 110 маршів вийшли від 550 тисяч до 800 тисяч людей, а понад 600 поліцейських, жандармів і пожежників постраждали. Під час заворушень, за наявними відомостями, затримано близько 2000 осіб. У суботу в Парижі демонстрації переросли в насильство: було підпалено автомобілі, пограбовано магазини. У неділю ввечері президент Франції Емманюэль Макрон звернувся до нації, засудив «неконтрольоване насильство», пообіцяв покарати всіх винних та анонсував термінову допомогу постраждалому бізнесу. Ці заяви і цифри задають офіційну рамку того, що відбувається: держава одночасно декларує діалог і готовність до жорсткого переслідування учасників насильства.

Міжнародний резонанс і соціальні мережі

Події у Франції викликали реакцію за кордоном. Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями, закликав владу країни закрити кордони та взяти ситуацію під контроль, назвавши причиною хаосу мігрантів. У соціальних мережах також з'явилися повідомлення про те, що, нібито надихнувшись прикладом Франції, молоді мігранти другого і третього покоління почали грабувати магазини в Мілані; такі публікації, проте, не підтверджені провідними новинними агенціями і потребують додаткової перевірки. Загалом картина, що складається з офіційних заяв та повідомлень про блокування Лувру, показує, що французька влада перейшла від спостереження до прямих адміністративних і правових заходів, тоді як протестний рух продовжує використовувати як вуличні акції, так і блокування значущих об'єктів.