Послы країн «Великої сімки», акредитовані в Україні, опублікували заяву, в якій взяли до уваги позицію Національного банку України щодо законопроєкту про обіг віртуальних активів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Представництва групи підтримки послов G7 в Україні у соцмережі X. Заява пролунала на тлі дискусії навколо документа №10225-д, що триває в парламенті та має врегулювати ринок віртуальних активів у країні, і який регулятор відмовився підтримати в поточній редакції.
Позиція G7: незалежність НБУ — умова економічної стійкості
«Група G7 бере до уваги позицію НБУ щодо законопроєкту про обіг віртуальних активів. Забезпечення фінансової стабільності, прозорості та незалежності НБУ залишається надзвичайно важливим для економічної стійкості України та ефективності міжнародної підтримки», — йдеться у повідомленні групи підтримки послів. Таким чином, міжнародні партнери фактично закріпили за регулятором статус ключової інституції, від незалежності якої, за їхньою оцінкою, залежить не лише внутрішня макроекономічна динаміка, а й ефективність усієї системи міжнародної фінансової підтримки України.
Контекст: суперечка навколо законопроєкту №10225-д
Національний банк заявив, що не може підтримати документ у поточній редакції через ризики для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та конкуренції на ринку. При цьому регулятор наголосив, що підтримує врегулювання ринку віртуальних активів на основі європейського підходу MiCA, міжнародних стандартів і рекомендацій Міжнародного валютного фонду, і наполягає, що розвиток цього ринку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки України. За оцінкою НБУ, процес опрацювання документа був недостатньо прозорим: фінальну редакцію, рекомендовану профільним комітетом Верховної Ради до другого читання, регулятор отримав лише пізно ввечері напередодні засідання, і в ній, за твердженням Нацбанку, не врахували низку принципових домовленостей, досягнутих під час роботи. Заступник голови НБУ Олексій Шабан озвучив зауваження регулятора на засіданні комітету, однак, за його словами, формат обговорення не дозволив провести повноцінну професійну дискусію.
Три ризики, які виділяє регулятор
У Національному банку виділили три основні ризики, які, на думку регулятора, містить поточна редакція законопроєкту. Перший — неконтрольований допуск іноземних токенів: документ, за оцінкою НБУ, допускає вихід на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах емісії, що створює загрозу для монетарного суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності. Другий ризик — регуляторні прогалини та нерівні вимоги: спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів, інакше частина ринку може залишитися поза належним державним наглядом. Третій ризик стосується можливої монополізації ринку та корупційних зловживань під час авторизації учасників Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Компроміси та розбіжності, що залишилися
НБУ долучався до опрацювання законопроєкту в робочій групі за участю народних депутатів, НКЦПФР, представників ринку, державних органів та міжнародних партнерів, і за цей час сторонам вдалося досягти низки компромісів. Зокрема, початкова позиція регулятора передбачала відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови відповідності встановленим вимогам, однак заради компромісу НБУ погодився на пропозицію НКЦПФР обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсного відбору. Водночас, за оцінкою Нацбанку, у фінальній редакції не встановлено чітку кількість операторів, які зможуть працювати протягом перших п'яти років, а визначення цього питання залишається на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників. Саме тому регулятор наполягає на необхідності отримати повноваження оцінювати ризики іноземних активів і за необхідності обмежувати їхній обіг, а також на забезпеченні чітких і прозорих правил авторизації учасників ринку.
Що далі
У Національному банку підкреслюють, що розвиток ринку віртуальних активів і захист монетарної та фінансової стабільності не суперечать одне одному, однак для сталого розвитку цього сектору необхідні чіткі правила, належне регулювання та ефективний контроль за ризиками. НБУ заявив, що доклав значних зусиль для пошуку компромісів і формування збалансованої моделі. Заява G7, яка взяла до уваги позицію регулятора, посилює аргументацію НБУ в парламентському процесі та вказує на те, що питання незалежності центрального банку та якості регулювання крипторинку вийшли за межі внутрішньої суперечки, ставши предметом прямої уваги міжнародних донорів.