Національний банк України офіційно виступив проти ухвалення законопроєкту № 10225-д, що регулює обіг віртуальних активів, у тій редакції, яку профільний комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання. За даними РБК-Україна, регулятор вказав на низку суттєвих недоліків фінальної версії документа, які, за його оцінкою, створюють серйозні ризики для монетарного суверенітету та фінансової стабільності країни. В НБУ підкреслюють, що комітет вніс зміни без урахування попередніх домовленостей, досягнутих за участю самого банку.

Неконтрольований допуск іноземних токенів

Одним із ключових аргументів проти ухвалення закону в поточній редакції став дозвіл на вихід на український ринок віртуальних активів з інших юрисдикцій, які можуть виконувати функцію електронних грошей без належного нагляду. В НБУ попереджають, що такий механізм фактично розмиває контроль держави над платіжною інфраструктурою та ставити під загрозу монетарний суверенітет. За оцінкою регулятора, неконтрольований приплив іноземних токенів здатен дестабілізувати національну валютну систему та створити прецедент паралельного обігу коштів, не підпорядкованих українському законодавству.

Регуляторні прогалини та обхід національних вимог

Другим системним недоліком, на який вказав НБУ, стали спрощені правила для іноземних віртуальних активів. У фінальній редакції документа такі активи отримують можливість обходити вимоги, встановлені для українських аналогів, що залишає значні сегменти ринку поза державним наглядом. Регулятор вважає, що подібна асиметрія створює умови для недобросовісної конкуренції та формує «сірі зони», у яких неможливо забезпечити захист споживачів і протидію незаконним операціям.

Загроза монополізації та корупційні ризики

Особливу увагу в позиції НБУ приділено змінам, що стосуються кількості операторів торговельних майданчиків віртуальних активів. У попередніх версіях законопроєкту планувалося обмежити їхню кількість трьома компаніями, однак у фінальній редакції чіткі кількісні обмеження було прибрано, а рішення про допуск операторів передано на розсуд НКЦПФР без антиконкурентних запобіжників. У Національному банку вважають, що така конструкція створює підґрунтя для монополізації ринку та підвищує корупційні ризики під час розподілу ліцензій і дозволів.

Європейські стандарти як орієнтир

Попри жорстку критику поточної редакції, НБУ наголошує, що підтримує розвиток ринку віртуальних активів в Україні, проте наполягає на його формуванні відповідно до європейських стандартів, насамперед регламенту MiCA, а також рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Регулятор закликає народних депутатів доопрацювати документ спільно з усіма учасниками ринку, щоб усунути корупційні ризики та захистити економічну безпеку держави. По суті, позиція НБУ зводиться до того, що законопроєкт у принципі необхідний, але його поточна форма неприйнятна.

Контекст: тиск на очільника регулятора

Позиція НБУ щодо законопроєкту про віртуальні активи пролунала на тлі напруженої ситуації навколо керівництва банку. Голова Нацбанку Андрій Пишний публічно заявив про відсутність намірів іти у відставку та повідомив про політичний тиск, що на нього чиниться, і спроби дискредитації. Ці заяви пролунали після того, як правоохоронні органи провели слідчі дії щодо керівника регулятора: вранці 21 жовтня до голови НБУ з обшуками прийшли представники НАБУ і САП. Сукупність цих подій посилює резонанс навколо спору про регулювання віртуальних активів і підкреслює, що дискусія про законопроєкт № 10225-д виходить за межі суто технічного питання й зачіпає питання незалежності фінансового регулятора.