29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% річних. Рішення ухвалено на тлі посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань, пояснює член правління НБУ Василь Фурман у колонці для РБК-Україна. На перший погляд, крок може здатися парадоксальним: економіка переживає наслідки ударів по виробництву, енергетиці та логістиці, бізнес стикається з дефіцитом кадрів і зростанням витрат, а перспективи відновлення залишаються невизначеними.

Чому ставка зростає, а не знижується

Інфляція в Україні має комплексну природу: на неї тиснуть внутрішній попит, обмеження пропозиції та зовнішні цінові шоки. Подорожчання енергоносіїв і палива збільшує витрати виробників і перевізників, а удари по підприємствах та інфраструктурі звужують виробничі можливості. Дефіцит робочої сили та потреба в забезпеченні енергетичної автономності додатково піднімають собівартість продукції. Центральний банк не здатний знизити світові ціни на нафту чи відновити зруйновані потужності, але він має інструменти, щоб не допустити перетворення тимчасових цінових шоків на стійку інфляцію, зазначає Фурман.

Небезпека закріплення інфляційних очікувань

Особливу тривогу викликає погіршення інфляційних очікувань. Коли бізнес і населення закладають у свої плани подальше подорожчання, це відбивається на ціноутворенні, зарплатних вимогах і споживацькій поведінці, і початковий шок ризикує закріпитися в економіці надовго. Саме тому, за логікою НБУ, реагувати потрібно не лише на поточну інфляцію, а й на ризики її подальшого прискорення.

Хто виграє, а кому стане складніше

Підвищення ставки робить гривневі депозити та державні облігації привабливішими, що допомагає зберегти купівельну спроможність заощаджень, підтримати попит на національну валюту й стримати надмірний попит на валюту. Для бізнесу картина складніша: дорожчі кредити можуть відкласти проєкти з відновлення обладнання та енергетичної автономності, хоча доступність позик залежить і від воєнних ризиків. Водночас ефект монетарної політики проявляється поступово — підвищення ставки не означає автоматичного зниження цін у наступному місяці.

Прогнози: 12,5% інфляції та стискання ВВП

За оновленим прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 року очікується на рівні 12,5%, у 2027 році — 7,3%, а повернення до цільового рівня 5% прогнозується у 2028 році. Водночас прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік переглянуто з +1,8% до −0,4%. Це складна комбінація ризиків: інфляція залишається високою, а економіка зазнає значного негативного впливу війни.

Чого бракує одній ставці

Як наголошує Фурман, однією лише обліковою ставкою з цією ситуацією не впоратися. Україні потрібні узгоджена бюджетна політика, стабільне зовнішнє фінансування та розширення виробничих потужностей. Головне завдання, за його словами, — знайти баланс між двома критично важливими цілями: ціновою стабільністю та економічним зростанням, щоб сформувати економіку, здатну зростати навіть в умовах війни.