Питання про те, що сильніше визначає стан здоров'я — спадковість чи повсякденний уклад — залишається одним із найобговорюваніших у медицині. За словами генетика Микитенка, на якого посилається видання РБК-Україна, генетичні фактори відповідають лише за 20–25% стану людини, якщо мова не йде про строго спадкові захворювання. «Не можна звалити всі проблеми на генетику. Вона впливає на здоров'я лише на 20–25%, якщо ми не говоримо саме про генетичні хвороби», — зазначає експерт. Таким чином, основна частка відповідальності за самопочуття лежить не на «картах», а на рішеннях, які людина приймає щодня.

Як розподіляється вплив на здоров'я

Експерт наводить конкретний розподіл: приблизно 10% впливу на стан організму здійснює система охорони здоров'я, 15–20% — умови проживання, а цілих 50% — спосіб життя: те, що людина їсть, скільки п'є води і як спить. «Тому в наших силах змінити набагато більше, ніж ми думаємо», — підкреслює генетик. Ця модель означає, що навіть за невигідної спадковості корекція повсякденних звичок здатна суттєво зсунути показники в кращий бік, а за хорошої спадковості їхнє ігнорування поступово «з'їдає» генетичний запас міцності.

Один і той самий ризик — різні сценарії

Генетик ілюструє думку прикладом атеросклерозу: за однакового генетичного ризику розвитку захворювання люди поводяться по-різному. Хтось свідомо провокує організм, обираючи жирне м'ясо, а хтось робить ставку на дієтичну рибу. За його словами, корекція повсякденних звичок дозволяє ефективно впливати на конкретні показники організму — вагу, ендокринні розлади, фертильність. Тобто спадковість задає лише схильність, а реалізується вона чи ні — значною мірою залежить від поведінки людини.

Субфертильність: коли ЕКО — не єдиний шлях

Окремо експерт розбирає тему репродуктивного здоров'я. «Багато пар, які лікуються шляхом ЕКО, не мають безпліддя як такого — у них стан субфертильності. Тобто знижена можливість досягти вагітності», — пояснює Микитенко. За його словами, репродуктологи спочатку оцінюють фактори субфертильності, щоб допомогти парі консервативно, а не направляти одразу на екстракорпоральне запліднення. Це ще один випадок, коли зміна способу життя та усунення провокуючих факторів можуть стати першим і більш щадним кроком.

Онкологія та спортивна генетика

При цьому генетик чесно зазначає межі впливу: онкологію профілактувати практично неможливо, однак знання про особисті ризики значно полегшує раннє виявлення та медичний супровід. Окремо він говорить про спортивну генетику — тести, які допомагають визначити схильність до окремих видів навантажень і структуру м'язових волокон, аеробного чи спринтерського типу. «Але такі тести доцільно робити, якщо ви професійно збираєтеся займатися спортом, а не просто ходите в зал для підтримки здоров'я», — підкреслює експерт.

Пастка комерційних ДНК-тестів на харчування

Особливе застереження генетик адресує комерційним ДНК-тестам на харчування. «Не варто даватися на безглузді тести — дієта за ДНК, які розповідають, скільки і чого їсти. Це спекуляція. Такі тести не сертифіковані. Лабораторії не мають медичних ліцензій і не несуть відповідальності. Краще дотримуватися правил здорової тарілки», — каже він. Таким чином, замість дорогих і неліцензованих «генетичних дієт» експерт рекомендує спиратися на перевірені принципи раціонального харчування. Матеріал має загальноосвітній характер і не є медичною консультацією: за проблем із здоров'ям необхідно звертатися до кваліфікованого лікаря.