До кінця 2026 року вартість хліба в Україні може зрости, навіть попри те, що сировина на внутрішньому ринку подешевшала. Як зазначають галузеві експерти, здешевлення пшениці та борошна не гарантує зниження ціни готової продукції на полицях магазинів, оскільки виробники та переробники водночас стикаються зі зростанням інших витрат — на паливо, електроенергію, логістику та оплату праці. Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна, присвяченому прогнозам цін на продукти до кінця 2026 року.
Чому дешеве зерно не здешевлює хліб
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук пояснив, що навіть зниження цін на пшеницю всередині країни та на її переробку на борошно не обов'язково відображається на кінцевій ціні хліба. За його словами, частка зерна у собівартості хліба становить не більш як 12%, а якщо враховувати вже перероблену сировину — борошно, — цей показник не перевищує 30%. Решта витрат припадає на логістику, енергетику та заробітні плати, і саме ці складові значною мірою формують підсумкову вартість продукції. Тому економію на сировині компенсують інші статті витрат, насамперед паливо та електроенергія.
Енергетика та наслідки ударів по інфраструктурі
Додатковим чинником тиску на витрати залишаються пошкодження енергетичної інфраструктури. Через них виробники та переробники змушені використовувати альтернативні джерела живлення, що збільшує витрати. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко вказував, що електроенергія від генераторів обходиться підприємствам приблизно у п'ять разів дорожче за мережеву, а пекарні додатково витрачають кошти на ремонт після обстрілів, закупівлю генераторів та захисних споруд. За його оцінкою, подорожчання пального підняло логістичну складову у вартості батона на 60 копійок, тоді як здешевлене борошно мало б знизити ціну лише на 50 копійок.
Скільки може зрости ціна
Оцінки масштабу зростання розходяться. Денис Марчук у коментарі РБК-Україна говорив про можливе подорожчання хліба ще на 10% до кінця 2026 року, Юрій Дученко називав діапазон 5–10% за умови, що військові ризики не посиляться. Водночас низка публікацій, що спираються на оцінки ШІ-сервісів, наводить суттєво вищі цифри — від 30% до 60%, однак такі прогнози не є офіційними заявами галузевих асоціацій. Для орієнтиру: за підсумками вересня середня споживча ціна житньо-пшеничного хліба становила близько 60 гривень за кілограм, а батона вагою 500 грамів — приблизно 35 гривень.
Що стримує зростання цін
Одним із факторів, що стримує різке подорожчання, залишається конкуренція на ринку. Крім того, через складнощі з експортом зерна його ціна на внутрішньому ринку знизилася приблизно на 10% порівняно з червнем, що частково нівелюється іншими витратами. Таким чином, навіть за зниження цін на окремі види сировини загальні витрати виробників можуть утримувати вартість готової продукції на підвищеному рівні до кінця 2026 року.
