Пограбування Лувра в Парижі у 2025 році стало тригером, після якого по всій Європі залунали тривожні сигнали щодо безпеки музейних колекцій. За ним послідувала серія інцидентів у Франції, Італії та Іспанії, які, за оцінками правоохоронних органів та експертів, вказують не на поодинокі зрідки трапляючі випадки, а на системні пробіли у захисті культурної спадщини — особливо в невеликих установах, яким бракує фінансування та персоналу. На тлі цих подій стає очевидним, що навіть музеї зі світовими іменами та приватні фонди залишаються вразливими перед добре спланованими злочинами.

Пограбування під Пармою: три хвилини на мільйони

Найбільш показовим кейсом стала кража в музеї Фонду Магнани Рокка неподалік від Парми (Італія), що сталася у березні 2026 року. Двоє зловмисників проникли всередину через вікно і всього за три хвилини винесли три картини французьких майстрів — Поля Сезанна, П'єра-Огюста Ренуара та Анрі Матісса — загальною оціночною вартістю близько 9 мільйонів євро (приблизно 10 мільйонів доларів США). Поки спрацьовувала сигналізація, спільник влаштував хаос біля головного входу, використовуючи вогнегасник, що дозволило злодіям зникнути. «Все, що могло піти не так, пішло не так», — прокоментував інцидент директор приватного фонду, що керує музеєм, Стефано Роффі.

Хвиля крадіжок по всій Європі

Випадок під Пармою — лише один із ланцюжка інцидентів, зафіксованих після пограбування Лувра. У серпні з музею на Сицилії було викрадено чотири роботи Антонелло да Мессіни, а місяцем пізніше в Кань-сюр-Мер на півдні Франції вкрали дві картини Ренуара. В Іспанії злодії винесли сотні давніх золотих монет із музеїв Бадахоса та Альбасете, а скарби бронзового століття у Вільєні неподалік від Аліканте також стали мішенню. Різноманітність цілей — від полотен імпресіоністів до археологічних колекцій — підкреслює, що злочинці атакують різні типи установ із різним ступенем захищеності.

Статистика та системні пробіли

Цифри підтверджують зростаючий тренд. За даними підрозділу з охорони культурної спадщини італійських карабінерів, у 2025 році в музеях та галереях Італії було зафіксовано 17 крадіжок проти 14 роком раніше. У звіті Європолу зазначається, що музейні крадіжки стають все більш зухвалими, а головною ціллю найчастіше виступають дорогоцінні метали, камені та цінні артефакти. Опитування Міністерства культури Франції, проведене у 2024 році, показало вразливість сектору: лише близько чверті установ культури мали плани реагування на надзвичайні ситуації та запобігання ризикам, а майже половина не була оснащена системами відеоспостереження. Масштаб завдання ускладнюється географічною роззосередженістю колекцій: в Італії діє понад 4400 музеїв та подібних установ, в Іспанії — близько 1500, а у Франції понад 1200 музеїв носять звання «Музеї Франції» окрім сотень дрібних колекцій, з яких близько 85% є невеликими і управляються місцевими властями з обмеженими бюджетами.

Відповідь влади та превентивні заходи

На тлі зростаючих побоювань французький уряд у липні оголосив план із 33 заходів із виділенням 30 мільйонів євро протягом трьох років на посилення захисту місцевих музеїв. Окремі установи почали діяти самостійно: у Сансеполькро (Тоскана, Італія) влада встановила камери відеоспостереження, збільшила термін зберігання записів та посилила перевірки сумок і об'ємного одягу відвідувачів. При цьому експерти наголошують, що технології — лише частина рішення. Голова Італійського комітету Міжнародної ради музеїв Антонелла Пінна зазначає, що критично важливо, щоб при спрацьовуванні тривоги хтось міг оперативно перевірити ситуацію та вирішити її. Консультант з безпеки культурних установ у Франції Флоранс Імбер додає, що підвищення захищеності має балансувати з доступністю: «Музеї повинні залишатися легкодоступними для всіх».

Епілог під Пармою: картини повернуто

У серпні італійські карабінери виявили три викрадені картини Сезанна, Ренуара та Матісса в картонній коробці в одній з квартир; у зв'язку з інцидентом було заарештовано п'ятьох громадян Молдови. Твори мистецтва повернули до музею Фонду Магнани Рокка, а для мінімізації ризику повторення подібних крадіжок в установі розгорнули цілодобову охорону. Цей результат, однак, не знімає головного питання: як захистити тисячі невеликих європейських музеїв, для яких навіть базові заходи безпеки часто залишаються недоступними через брак коштів.