У Києві почали частково демонтувати захисні конструкції, встановлені на міських пам'ятниках у перші місяці повномасштабного вторгнення. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Департамент охорони культурної спадщини КМДА, під укриттями фахівці зафіксували ризики пошкодження самих матеріалів монументів. Рішення про часткове зняття захисту ухвалено, щоб дати можливість комплексно обстежити пам'ятки та оцінити, чи потребують вони подальшого укриття.
Чому пам'ятники взагалі укривали
Захисні споруди на київських монументах почали встановлювати у перші місяці повномасштабного вторгнення, щоб уберегти їх від вибухових хвиль та уламків. За даними КМДА, міські служби спільно з волонтерами та благодійниками облаштували такі конструкції на 18 пам'ятниках. Спочатку цей захід розглядався як стандартна практика захисту культурної спадщини в умовах регулярних повітряних атак.
Що виявили під укриттями
Тривале перебування пам'ятників під герметичними чи щільними матеріалами за високої вологості та перепадів температур порушує природний мікроклімат і створює умови для руйнування матеріалів, появи цвілі та корозії. Під час обстежень фахівці зафіксували низку конкретних проблем. На мармуровому монументі княгині Ользі виявилася цвіль, що утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті. Під захисними риштуваннями пам'ятника Богдану Хмельницькому проросла рослийність, чиє коріння руйнувало структуру постамента. Крім того, через так званий парниковий ефект на бронзових елементах можуть з'являтися висоли та ознаки корозії.
Захист усе ще працює
Водночас у КМДА наголошують, що захисні конструкції дійсно допомагають уберегти пам'ятки від уламкових уражень. Як приклад у департаменті навели монумент Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування взяли на себе удар і захистили пам'ятник від пошкоджень. Тому універсального рішення немає — фахівці оцінюють співвідношення між захисною функцією споруд та потенційними ризиками від їхнього тривалого впливу, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного об'єкта.
Індивідуальний підхід та цифрова фіксація
Рішення щодо кожного монумента ухвалюються індивідуально — залежно від його технічного стану, наявних ризиків та ситуації з безпекою. Захисні конструкції можуть бути демонтовані, модернізовані або встановлені повторно. Паралельно Київ використовує міжнародний досвід цифрової фіксації культурної спадщини: 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дозволяють створити документацію монументів, яка у разі пошкодження може стати науковою основою для реставрації чи відновлення. За даними КМДА, досвід столиці із захисту пам'ятників під час регулярних повітряних атак викликає інтерес міжнародної професійної спільноти.
