Бенгалурська компанія Digantara представила систему MOSAIC (Wide Area Sensing Architecture) — розподілену мережу оптичних датчиків з елементами штучного інтелекту, призначену для виявлення, відстеження та аналізу об'єктів на низькій навколоземній орбіті (LEO). На відміну від класичних телескопів, які наводяться на заздалегідь відомий об'єкт, кожен вузол MOSAIC безперервно сканує виділений сектор неба і за допомогою алгоритмів машинного навчання відокремлює фонові зорі від рухомих космічних об'єктів, включно з тьмяними. Початкове розгортання включає п'ять вузлів, які координуються як єдина мережа.

Архітектура вузла та польова автономність

Кожен вузол системи складається з двох основних частин: оптичного блоку точного огляду неба та електронного блоку, який відповідає за вбудовані обчислення, синхронізацію та зв'язок. Живлення забезпечується сонячними панелями з буферними акумуляторами, а кліматична стійкість обладнання розрахована на широкий діапазон умов — від спеки пустелі Тхар до гімалайської зими. Така конструкція дозволяє розміщувати датчики в віддалених точках без інфраструктури постійного енергопостачання та зв'язку, що критично для розподіленої архітектури.

Метод «lost-in-space» та незалежність від зовнішнього цілевказання

Ключовим технічним прийомом MOSAIC є техніка «lost-in-space»: після виявлення об'єкта система визначає його координати без попередньої інформації про його положення і без зовнішнього цілевказання. Це дозволяє відстежувати об'єкти, чиї орбіти невідомі або змінилися несподівано, — наприклад, після маневру, збою чи розпаду. Саме цей підхід відрізняє MOSAIC від баз даних, прив'язаних до заздалегідь відомих каталогів супутників.

Масштабування та стратегічний контекст

Digantara анонсувала плани розгорнути понад 1000 вузлів протягом 24 місяців. Серед заявлених застосувань — небесна навігація в умовах відсутності GPS та забезпечення незалежності Індії від іноземних джерел космічної розвідки. За даними India Today та The Print, одним із тригерів проєкту стала виявлена залежність країни від зовнішніх даних під час операції Sindoor, що спонукало до створення власного контуру спостереження за навколоземним простором.

Суперечливі дані

Тут важливо відокремити підтверджене від заявленого. Фактично розгорнуто п'ять вузлів, тоді як план у 1000+ вузлів за 24 місяці залишається анонсом компанії і не підтверджений незалежними джерелами. Крім того, Digantara не публікує бенчмарки ефективності, рівні хибних спрацювань та відомості про навчальні вибірки своїх ШІ-моделей. Для інженерів з машинного навчання та систем синхронізації залишаються відкритими питання калібрування, метаданих датчиків та якості злиття треків у розподіленій архітектурі. Таким чином, заявлені можливості системи поки не верифіковані публічними тестами.