У запиті на оборонний бюджет на 2027 фінансовий рік Японія вперше окремо зафіксувала намір створити далекобійну ракету, яку можна буде запускати з-під води і яка має високу живучість. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання The Maritime Executive. Подання заявки у вигляді окремого рядка бюджету, а не як частини загальної програми озброєнь, свідчить про те, що Токіо розглядає підводну гіперзвукову зброю як самостійний стратегічний пріоритет, а не як побічний елемент модернізації флоту.
Два сценарії: балістика або крилата ракета
За даними The Maritime Executive, зараз у Японії розглядаються одразу два варіанти озброєння. Перший — гіперзвукова балістична ракета з вертикальним запуском. Другий — гіперзвукова крилата ракета з прямоточним повітряно-реактивним двигуном, яку можна буде вистрілювати через торпедні апарати підводного човна. Обидва типи об'єднують спільні характеристики: дуже високу швидкість на великій дальності та здатність маневрувати в польоті. Саме це поєднання скорочує час на реакцію противника та суттєво ускладнює відстеження та перехват ракети засобами ППО та ППО-ПРО.
Що є в Японії сьогодні і чого не вистачає
Водночас до практичної реалізації такої системи Токіо ще далеко. Морські сили самооборони на даний момент не мають ні відповідних гіперзвукових ракет, ні підводних човнів, спеціально пристосованих для їх застосування. При цьому обидва напрямки вже заявлені як програми розробки. Зокрема, йдеться про проєкт Type 25 hyper-velocity gliding projectile: для його версії Block 2B запланована дальність близько 1620 морських миль, тобто приблизно 3000 км, при швидкості від Mach 5. Паралельно ведеться робота над менш просунутим проєктом гіперзвукової крилатої ракети з прямоточним двигуном. Найновішими ударними підводними човнами флоту залишаються кораблі класу Taigei з шістьма торпедними апаратами калібру 533 мм, здатними запускати дозвукові крилаті ракети Harpoon UGM-84; станом на поточний момент у складі флоту п'ять таких човнів, останній — JS Chōgei (SS-517) — був спущений на воду в березні 2026 року.
Питання атомних підводних човнів і зв'язок із AUKUS
Окремо в Токіо розгортається дискусія про можливість створення атомних підводних човнів. Попри конституційні обмеження, міністр оборони Японії Сіндзіро Коїзумі відкрито висловлювався про необхідність отримання країною таких кораблів. Якщо Японія дійсно піде цим шляхом, майбутній підводний човен із вертикальними пусковими установками концептуально може виявитися близьким до проєктів, що розробляються в рамках альянсу AUKUS. Це перетворило б підводний компонент флоту на носій не лише крилатих, а й балістичних гіперзвукових ракет.
Контекст загроз: КНДР, Китай, Росія та український досвід
Посилення підводного компонента відбувається на тлі зростання загроз, які Токіо бачить з боку Китаю, Росії та Північної Кореї. Підводна гіперзвукова зброя має для Японії особливе значення через розвиток ядерного арсеналу КНДР: Пхеньян працює над створенням підводної ядерної загрози, а Кім Чен Ин раніше оглядав підводний човен водоізміщенням 8700 тонн, що перебуває на стадії будівництва. У Японії та Південній Кореї також тривожать, що Росія могла допомагати Північній Кореї розвивати відповідні технології в обмін на підтримку Москви у війні проти України. На цьому тлі Токіо високо оцінив українські дрони: перші постачання безпілотників Terra B1 від компанії TerraDrone найближчим часом надійдуть для ВМС Японії, а на досвіді війни в Україні Японія розробила власний тренувальний БПЛА вартістю близько 450 доларів, що дозволяє операторам відпрацьовувати навички без ризику пошкодити дорогую техніку. Крім того, Австралія та Японія опробували лазерну зброю Boobook — перший проєкт співпраці оборонних галузей двох країн.
