У ніч на 4 вересня 2026 року українські безпілотники нанесли удар по об'єкту паливної інфраструктури в Адлері — нафтобазі «Роснефть-Кубаньнафтопродукт». За даними РБК-Україна, що посилається на публікацію «Радіо Свобода», внаслідок атаки та наступного пожежі пошкоджені резервуари з паливом, а захисні конструкції, якими їх намагалися прикрити, не спрацювали.

Супутникові знімки: масштаб шкоди

Опублікований супутниковий знімок, за інформацією видання, підтверджує, що в ході атаки та наступного займання повністю згоріло від п'яти до шести резервуарів з паливом із десяти, що розташовувалися на території об'єкта. Це свідчить про значне локальне пошкодження складського комплексу та те, що вогонь охопив суттєву частину ємностей.

Антидронові сітки виявилися безсилами

Як зазначається в матеріалах, на момент удару на об'єкті вживалися заходи щодо захисту резервуарів від повітряних атак: усі ємності були закриті спеціальними антидроновими сітками. Однак, судячи з наслідків, ці конструкції виявилися неефективними та не запобігли ураженню та займанню сховищ.

Контекст: серія ударів по паливному сектору

Атака в Адлері стала частиною ширшої серії ударів по об'єктах нафтової та хімічної промисловості Росії в ту саму ніч. Пожежі фіксували в Сочі та в Башкортостані, причому одна з них сталася більш ніж за 1000 кілометрів від українського кордону. Раніше Служба безпеки України підтвердила зупинку роботи двох великих підприємств нафтопереробної галузі — НПЗ «ЛУКОЙЛ-Нижньогороднафтооргсинтез» у Кстово та комплексу «НОВАТЭК-Усть-Луга». За даними РБК-Україна, до кінця серпня виробництво бензину в Росії знизилось приблизно до 70% від рівня внутрішнього споживання на тлі серії ударів по НПЗ.

Суперечливі дані

У джерелах присутні розбіжності в кваліфікації об'єкта та в ланцюжку атрибуції. З одного боку, у тексті йдеться про нафтобазу «Роснефть-Кубаньнафтопродукт» — складський об'єкт зберігання палива, тоді як підписи до фотографій називають його НПЗ (нафтопереробним заводом), що технічно різні типи об'єктів. З іншого боку, джерело вказує, що РБК-Україна посилається на «російську службу» «Радіо Свобода», що не відповідає фактичному статусу цього видання. Обидві версії викладено відкрито; остаточна кваліфікація об'єкта та точна атрибуція даних потребують додаткової перевірки.