Кабінет Міністрів України прийняв рішення про пом'якшення умов граничних строків розрахунків за низкою ключових експортних аграрних контрактів. Про це 5 вересня 2026 року заявив прем'єр-міністр Сергій Корєцький у своєму Telegram-каналі, на що посилається видання РБК-Україна. По суті, держава надала експортерам додатковий час — до шести місяців понад встановлені норми — для виконання зобов'язань перед контрагентами.
Які товари та категорії торкнуто рішенням
Нові норми поширюються на шість позицій, які складають основу українського аграрного експорту: пшениця, кукурудза, соя, насіння соняшника, соняшникова олія та шрот. Саме з цих товарів Міністерство економіки отримало повноваження продовжувати граничні строки розрахунків за зверненням самих експортерів. Рішення стосується не всіх сільськогосподарських культур без винятку, а саме того переліку, який формує основний валютний потік від агропромислового комплексу.
Механізм: до 180 днів за заявою експортера
Ключовий параметр нового порядку — максимальний строк додаткового продовження становить 180 днів. При цьому ініціатива має виходити від самого експортера: компанія звертається до Міністерства економіки з обґрунтуванням необхідності зміни строків, і відомство приймає рішення. Такий механізм дозволяє уникнути автоматичного масового перенесення зобов'язань і зберігає індивідуальну оцінку кожного контракту. Для підприємців це означає, що в разі затримки поставки через зовнішні фактори вони не будуть автоматично вважатися порушниками умов граничних строків.
Причина: систематичні атаки на портову інфраструктуру
Прем'єр-міністр прямо пов'язав рішення зі ситуацією в Чорноморському регіоні. За його словами, ворожі атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру змусили українських експортерів переорієнтувати логістичні маршрути. Це, в свою чергу, призвело до подовження строків доставки продукції до кінцевих покупців і, як наслідок, до неможливості вписатися в попередні граничні строки розрахунків. Корєцький назвав цей крок «вимушеною мірою у відповідь на систематичний російський терор у Чорноморському регіоні».
Мета міри: зберегти експорт і ресурс для посівної
У уряді підкреслюють три практичні цілі від подовження строків. Перша — дати виробникам і експортерам реальний запас часу для виконання контрактів в умовах ускладненої логістики. Друга — зберегти обсяги експорту і, відповідно, валютні надходження для державного бюджету. Третя — забезпечити аграріїв фінансовим ресурсом, який знадобиться для підготовки та проведення майбутньої посівної кампанії. Таким чином, міра має не лише оперативний, а й стратегічний характер, пов'язуючи поточний експортний цикл із плануванням наступного.
Рішення Кабміну набирає чинності після офіційного оприлюднення відповідного постанови. Експерти аграрного сектору очікують, що найближчими тижнями Міністерство економіки деталізує порядок подання заяв на подовження та критерії їх розгляду.
