Шестимісячний строк, відведений Кабінету міністрів України для розробки підзаконної бази до закону «Про основні принципи житлової політики» (№4751-IX), минув 15 серпня 2026 року без ухвалення будь-яких обов'язкових рішень. Про це 25 серпня заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, виступаючи з публічною оцінкою ходу імплементації документа, повідомляє РБК-Україна.
Хронологія прийняття закону та встановлені строки
Верховна Рада прийняла закон №4751-IX «Про основні принципи житлової політики» у другому читанні 13 січня 2026 року. Президент Володимир Зеленський підписав документ 12 лютого, а вступив він у силу 15 лютого 2026 року. Саме з цієї дати, за роз'ясненням Шуляк, почав відраховуватися шестимісячний строк, протягом якого уряд був зобов'язаний ухвалити підзаконні акти, необхідні для практичного запуску житлової реформи. Строк завершився 15 серпня 2026 року — за десять днів до поточної дати.
Що саме не зроблено і чому це критично
За словами нардеп, у встановлений строк Кабмін мав затвердити низку підзаконних актів і, зокрема, Державну стратегію житлової політики до 2033 року. Останній документ є необхідною умовою для формування відповідних показників Державного бюджету на 2027 рік, проєкт якого парламент традиційно вносить до 15 вересня. «Жодне з цих рішень не ухвалено», — констатувала Шуляк. Таким чином, бюджетний цикл-2027 ризикує пройти без цільових статей фінансування житлової реформи, що фактично зміщує старт програми щонайменше на рік.
Проблема розрізнених даних та відсутність єдиної системи
Окремою системною перешкодою, на яку вказала голова комітету, залишається відсутність єдиної інформаційної картини щодо житлового фонду країни. Житловими питаннями паралельно займаються Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності, Міністерство з питань ветеранів та Міністерство оборони — кожне зі своїми даними, які ніде не зведені в єдину базу. Без запуску Єдиної інформаційно-аналітичної системи, за оцінкою Шуляк, жоден державний орган не здатний точно визначити фактичний стан державного та комунального житлового фонду. «Є дані, є аналітика — можна ухвалювати якісні рішення. Немає даних — і якість цих рішень буде відповідною», — пояснила вона.
Вплив на приватний сектор та соціальні програми
Шуляк також наголосила, що невизначеність у правовому полі залишає «у підвішеному стані» приватний бізнес, який планує працювати оператором соціального або доступного житла. Без затвердженого порядку та чітких правил гри інвестори не можуть розраховувати на стабільність умов, а потенційні отримувачі соціального житла позбавляються гарантій. Нардеп назвала склалася ситуацію «викликом як для профільного міністерства, так і для всього уряду в цілому».
Програма діяльності Кабміну як механізм тиску
17 серпня 2026 року Кабінет міністрів затвердив Програму діяльності, яка найближчим часом буде розглядатися Верховною Радою. Документ покладає на нове Міністерство з питань громад, територій та внутрішньо переміщених осіб завдання з імплементації житлового закону вже у 2026 році. «Ми наполягли, щоб імплементація цього закону у 2026 році була прописана в Програмі дій уряду», — повідомила Шуляк. За її словами, якщо парламент підтримає програму, у Кабміну з'явиться «чітко зафіксований часовий каркас», в межах якого він зобов'язаний виконати свою частину роботи. Це, по суті, перетворює політичне зобов'язання на перевірюваний критерій, порушення якого може стати предметом парламентського контролю.
