Нові захисні обмеження Європейського союзу на імпорт сталі та механізм вуглецевого коригування кордонів (CBAM) створюють серйозну загрозу для української металургійної галузі. Хоча ці регуляторні заходи спочатку планувалися для обмеження надлишкових поставок із Китаю та інших третіх країн, під їхню дію потрапили українські виробники, які зіткнулися з додатковим тиском в умовах воєнного часу.
Вплив європейських торговельних бар'єрів на українську металургію
Депутатка Європейського парламенту Карін Карлсбро під час Експортного форуму "Економічної правди" в Києві заявила про необхідність перегляду чинних обмежувальних заходів щодо української продукції. За її словами, Брюссель повинен враховувати поточні реалії, в яких працює український бізнес, що страждає від бойових дій, руйнування логістичних ланцюжків і високих цін на енергоносії. Обмеження на імпорт сталі в поєднанні з новими вимогами європейської екологічної політики призводять до того, що вітчизняні підприємства втрачають конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.
Карлсбро наголосила, що формально жодне з запроваджених обмежень не розроблялося спеціально проти України, проте на практиці вони стали додатковим тягарем для економіки держави. Парламентарка зазначила, що особисто бачила підприємства, які були змушені припинити свою діяльність не лише через військові руйнування та вартість електроенергії, а й внаслідок негативного впливу механізму CBAM.
Масштаб можливих втрат та впровадження вуглецевого податку
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) офіційно почав працювати в Україні з 1 січня 2026 року. Цей збір поширюється на імпорт до Європейського союзу таких базових категорій товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень. Галузеві експерти та аналітики неодноразово попереджали про ризики для української промисловості, проте Європейська комісія поки не передбачила окремих винятків для країни, незважаючи на форс-мажорні обставини у вигляді повномасштабної війни.
За оцінками аналітичного центру GMK Center, сукупні втрати української економіки від нових європейських обмежень можуть перевищити один мільярд доларів до кінця року. Зокрема, через жорсткі квоти на сталь країна ризикує втратити від 850 мільйонів до одного мільярда доларів валютної виручки, тоді як експортні втрати безпосередньо від дії механізму CBAM оцінюються ще в 400–450 мільйонів доларів.
Перспективи євроінтеграції та необхідність тимчасових винятків
Ситуація з торговельними обмеженнями виглядає суперечливо на тлі офіційного курсу України на євроінтеграцію. З одного боку, держава послідовно рухається до повноцінного членства в Європейському союзі, а з іншого — українські виробники стикаються все з новими бар'єрами на європейському ринку. На думку європейської депутатки, Україна не повинна піддаватися економічному покаранню через особливості торговельної політики ЄС.
Карін Карлсбро наполягає на тому, що Брюссель зобов'язаний розглянути можливість запровадження тимчасових винятків для України щодо квот на металопродукцію та механізму CBAM на період дії воєнного стану. Подібні кроки дозволили б підтримати промисловий потенціал країни та зберегти робочі місця в ключових секторах економіки в момент, коли підприємства одночасно борються за виживання в умовах обстрілів і логістичних криз.
