Посилення російських ударів по промислових підприємствах, об'єктах енергетики та експортній інфраструктурі призвело до масштабної кризи в українській економіці. Ключовою подією стала фактична зупинка виплавки сталі та серйозні втрати в аграрному секторі, спричинені блокуванням морських портів. Згідно з матеріалом агентства Associated Press, нинішній стан справ у металургійній галузі є найважчим із часів Другої світової війни, що чинить рунівний вплив на суміжні сектори та макроекономічні показники країни.

Удар по ключових підприємствах та зупинка «Каметсталі»

Ракетні атаки вивели з ладу найважливіші металургійні виробництва країни. Особливо тяжких втрат зазнав комбінат «Каметсталь» у Кам'янському, який за підсумками 2025 року забезпечував понад чверть усього українського виробництва сталі. Підприємство зупинилося після удару п'ятьма балістичними ракетами, завданого 5 вересня. Комбінат випускав чавун і сталь для внутрішнього будівельного ринку, а також постачав напівфабрикати на європейські потужності компанії «Метінвест».

Генеральний директор «Каметсталі» Олександр Третьяков повідомив, що припинення роботи підприємства вже зачепило суміжні сфери, зокрема машинобудування, гірничодобувний сектор, енергетику та будівництво. Залежні від комбінату компанії змушені скорочувати персонал або повністю зупиняти діяльність. Крім того, серйозних збитків зазнає «Укрзалізниця», чия логістика критично зав'язана на транспортування руди, металу та інших важких вантажів.

Ланцюговий реактор для економіки, бюджету та експорту

Зупинка металургійних гігантів та проблеми з чорноморськими портами запустили руйнівну ланцюгову реакцію у всій економіці. За даними Lloyd's List Intelligence, у серпні кількість заходів суден до українських портів скоротилася приблизно на 90% у річному вимірі. Переорієнтація вантажів на сухопутні коридори та Дунай призводить до різкого здорожчання логістики. У «Метінвесті» також вказують на додаткові труднощі через торговельні обмеження з боку Європейського Союзу.

Скорочення експорту металу та агропродукції тягне за собою падіння валютних надходжень, податкових зборів і доходів державного бюджету. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила про безпрецедентний дефіцит коштів від початку повномасштабного вторгнення. В умовах, коли близько 40% ВВП країни спрямовується на оборону, фінансування решти захищених статей видатків стає дедалі складнішим завданням.

Макроекономічні наслідки та прогнози НБУ

Ситуація, що склалася, безпосередньо відбивається на загальних показниках розвитку держави. У жовтневому інфляційному звіті Національний банк України прогнозує, що обстріли інфраструктури та портова блокада у другому півріччі 2026 року знизять темпи зростання реального ВВП на 1,9 процентного пункту. Прямі втрати зовнішньоторговельного балансу оцінюються у 6,6 мільярда доларів.

На тлі тиску, що зростає, владі та бізнесу доводиться шукати альтернативні логістичні шляхи та адаптуватися до жорстких обмежень. Проте експерти зазначають, що без відновлення базових виробничих ланцюжків і розблокування морських шляхів подолати поточний економічний спад і стабілізувати бюджетні показники буде вкрай складно.