Державне казначейство призупинило частину платежів місцевим громадам на тлі тимчасового дефіциту коштів на своїх рахунках. Як пояснив експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький у матеріалі РБК-Україна, затримки вже не можна кваліфікувати як звичайну технічну паузу, проте ситуація поки не свідчить про повномасштабну кризу державних фінансів. Йдеться, за його словами, про гостру, але тимчасову нестачу ліквідності: наявність запланованих у бюджеті витрат не означає, що необхідні гроші фізично присутні на рахунку в конкретний момент.
Черговість платежів: хто в пріоритеті, а хто чекає
Згідно з постановою Кабінету міністрів №590, казначейство здійснює платежі суворо за встановленою черговістю. У першу чергу фінансуються потреби армії, виплати зарплат і соціальні зобов'язання. Капітальні ремонти, будівництво та інфраструктурні проєкти опиняються в кінці черги. У результаті найбільший тиск відчувають громади зі значним обсягом накопичених інфраструктурних проєктів: значна частина капітальних витрат, запланованих на перші дев'ять місяців 2026 року, була перенесена на грудень. Це створює ризик, що низку робіт не вдасться завершити до кінця року, а підрядники, які виконують замовлення для громад, можуть тижнями чекати оплати вже виконаних робіт.
Міжнародна допомога та «непопулярні» реформи
Однією з ключових причин бюджетного розриву експерт називає затримку надходження міжнародної фінансової допомоги. Частина фінансування з боку міжнародних партнерів прив'язана до виконання Україною конкретних зобов'язань, зокрема проведення євроінтеграційних реформ. Слуцький наголошує, що не всі реформи, до яких прив'язані виплати, отримують вчасну підтримку в парламенті, оскільки частина з них складна і непопулярна. Як приклад він наводить неухвалену Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки (законопроєкт №15230-д), яка є однією з умов активації програми Ukraine Facility. Ця програма передбачає багаторічну фінансову підтримку України з боку Європейського Союзу в обсязі 50 млрд євро на період 2024–2027 років. Невиконання умов призводить до затримки надходжень, а уряд змушений переносити заплановані витрати та обмежувати проведення платежів.
Вплив на бізнес та ризики для наступного року
Затримки казначейських платежів зачіпають не лише місцеві бюджети, а й бізнес, що виконує роботи для громад. Підрядники змушені тижнями чекати на оплату, хоча їм необхідно виплачувати зарплати працівникам і фінансувати поточні операційні витрати. Для малого бізнесу це означає скорочення обігових коштів; у перспективі компанії починають закладати ризик затримок у вартість послуг, що робить ремонти та інші роботи для бюджетних установ дорожчими. Затримки вже відображаються в окремих програмах підтримки бізнесу та житлового кредитування. На окрему увагу заслуговують бюджетні ризики на 2027 рік: за оцінкою Міністерства фінансів, Україні знадобиться 52,5 млрд доларів зовнішнього фінансування, а станом на жовтень 2026 року 32,6 млрд доларів із цієї суми залишалися незабезпеченими. Якщо фінансовий розрив не вдасться закрити, під тиском знову опиняться місцеві витрати, ремонти та будівництво.
Реакція уряду та можливі шляхи вирішення
20 жовтня 2026 року прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про розблокування частини витрат, насамперед на плани стійкості, заявивши, що уряд виконав усі зобов'язання, а парламент ухвалив частину необхідних законів. Тим не менш, за оцінкою експерта ЦЕС, стійке зниження тиску на бюджет можливе лише при вчасному залученні міжнародної допомоги через виконання зобов'язань, від яких залежать відповідні виплати. «Тобто складних рішень уникнути не вдається. Їх або ухвалюють вчасно і отримують пов'язане з ними фінансування, або відкладають, а потім шукають гроші на вже заплановані витрати», — резюмував Слуцький. Альтернативний шлях — перерозподіл менш пріоритетних цивільних витрат, проте можливості такого маневру, за його словами, не безмежні.
