Росія почала застосовувати в масованих ударах по Україні нову модифікацію ударних дронів «Шахед», оснащеною реактивним двигуном. За даними The Wall Street Journal, на які посилається РБК-Україна, такі безпілотники здатні розганятися до 500 км/год — приблизно утричі швидше, ніж попередні версії. Це принципово змінює тактику атак: вікно для перехоплення звужується, а радіус і швидкість підльоту до цілі зростають. З'явлення цієї модифікації, за оцінкою видання, стало можливим значною мірою завдяки китайській стороні, чиї підприємства постачали двигуни та інші ключові комплектуючі.
Швидкість утричі вища за попередню
Головна кількісна відмінність нової версії — швидкість. Якщо класичні «Шахеди» літали на порядку ста з чимось кілометрів на годину, то реактивна модифікація, за даними WSJ, досягає 500 км/год. Для систем ППО та операторів це означає кратно менший час на виявлення, супровід і рішення про перехоплення. Саме тому з'явлення реактивних дронів розглядається як суттєва ескалація в арсеналі, яким Росія веде масовані атаки по українській інфраструктурі та містам.
Китайський ланцюг постачання як основа
За словами діючих та колишніх американських чиновників, Пекін протягом тривалого часу залишається головним джерелом компонентів для «Шахедів». Йдеться, зокрема, про сервомотори та гіроскопи — деталі, без яких неможливе керування та стабілізація польоту. WSJ підкреслює, що саме завдяки такому міжнародному ланцюгу постачань Ірану вдалося налагодити виробництво недорогих ударних дронів, які згодом Росія почала масово використовувати проти України. Таким чином, кінцевий споживач і виробник формально розділені, а критичну роль відіграє третій учасник — постачальник комплектуючих.
Німецький двигун як технічна основа
Одним із головних технічних викликів для іранських інженерів було створення двигуна, здатного годинами працювати на високих швидкостях і при значних температурах. За основу вони взяли німецький двигун L 550 E виробництва Limbach Flugmotoren. За даними видання, у 2012 році китайська компанія почала продавати двигуни Limbach, а у 2017-му повністю придбала німецького виробника. Це спростило доступ Ірану до таких силових установок. Згодом Іран створив власну версію двигуна на базі моделей Limbach, однак використовував при цьому дешеві китайські комплектуючі, що дозволило зберегти низьку собівартість серійних машин.
Слід компанії Telefly
Окремо WSJ згадує китайську компанію Telefly Telecommunications Equipment. Українська влада заявляла, що вона виробляє турбореактивні двигуни. Після того як Київ повідомив про виявлення двигунів Telefly в російських дронах, інформація про турбореактивні установки зникла з англійською версією сайту компанії. При цьому відповідні згадки збереглися на китайською та інших мовних версіях сайту, а також на сторінках інших китайських онлайн-продавців, що, по суті, підтверджує наявність такого напрямку в продуктовій лінійці.
Протирічливі дані
Тут важливо чесно відобразити розбіжність в оцінках. З одного боку, WSJ і посилаються на нього українські ЗМІ малюють картину серйозного якісного стрибка: швидкість до 500 км/год, триразова перевага над попередніми модифікаціями та ключова роль Китаю в створенні цієї загрози. З іншого боку, український аналітичний розбір (Focus) характеризує реактивний «Шахед» як «швидкий, але не далекобійний» апарат, який, на думку авторів, не має якихось особливих характеристик, що виводять його за межі вже відомого класу дронів. Тобто факт існування реактивної модифікації та її підвищеної швидкості підтверджується, однак ступінь її тактичного впливу та реальні бойові можливості оцінюються по-різному. Додатково: зникнення згадок турбореактивних двигунів лише з англійською версією сайту Telefly — це опосередкований, а не прямий доказовий аргумент, і його вага в оцінці фактів обмежена.
Дипломатичний контекст
Технічна історія розгортається на тлі дипломатичного тиску на Китай. Нещодавно президент України Володимир Зеленський закликав Пекін «охолодити запал» Путіна після нових загроз. Паралельно стало відомо, що Китай вимагав від Росії та України припинити бойові дії. Ці заяви формують політичний фон, на якому обговорюється роль китайських комплектуючих у виробництві зброї, що застосовується в конфлікті.