З 1 липня 2026 року в Європейському Союзі вступила в силу нова митна міра, яка вперше обклала ввізним митом посилки вартістю до 150 євро — раніше такі відправлення проходили безмитно. Ставка встановлена на рівні 3 євро і, за оцінкою європейських властей, є перехідним рішенням, узгодженим державами-членами. Механізм спрямований на протидію напливу дешевих, а іноді й потенційно небезпечних товарів із Китаю та інших третіх країн, які роками надходили в ЄС безпосередньо до споживачів, минаючи стандартні митні процедури.

Що показали дані французької митниці

Перші результати нової політики озвучили у французькому Міністерстві економіки. За даними митних органів, після початку дії правил у липні потік дешевих посилок скоротився на 30–40%. У французькому уряді трактують це як доказ того, що митне регулювання здатне впливати на поведінку великих торгових платформ, зокрема китайських. Важливо, що йдеться саме об обсягах перетину кордону, а не про виручку маркетплейсів, — ця різниця в методології стане ключовою при розборі цифр нижче.

Як відреагували Temu, AliExpress і Shein

Динаміка продажів платформ за період з червня по липень виявилася неоднорідною. Обсяги продажів Temu скоротилися приблизно на 50%, AliExpress — на 37%. Показники Shein виявилися помітно стійкішими: зниження склало близько 15%. Одним із факторів, що пояснюють менше падіння, називають заплановане відкриття нового складу компанії в Польщі, яке дозволяє частково перенести логістику всередину ЄС і пом'якшити ефект від нового мита на окремі категорії товарів.

Суперечливі дані

Тут варто чесно розібрати розбіжність у цифрах. Офіційна оцінка французького уряду говорить про скорочення потоку на 30–40%, тоді як за окремими платформами фіксуються падіння від 15% до 50%. Ці показники не тотожні: перший відображає фізичний обсяг посилок на митниці, другі — динаміку продажів конкретних маркетплейсів, на яку впливають і сезонність, і логістичні рішення (як склад Shein у Польщі). Крім того, ставка в 3 євро не є остаточною моделлю контролю: Брюссель прямо вказує, що це тимчасовий механізм, а не фінальна архітектура митного регулювання. Тому висновки про «повний успіх» міри поки що передчасні, так само як і заяви про її неефективність.

Безпека товарів і масштаб проблеми

Масштаб явища, на яке реагує ЄС, дійсно величезний: лише у 2025 році в Європейський Союз надійшло 5,9 млрд товарів низької вартості, що відповідало понад 16 млн посилок на день. У Брюсселі вважають, що така модель створила несправедливу перевагу для іноземних платформ перед європейськими роздрібними продавцями, які зобов'язані дотримуватися місцевих правил і платити митні платежі. Додатковим аргументом стали питання безпеки: за даними опитування 2025 року, понад 60% перевірених товарів низької вартості не відповідали європейським вимогам і стандартам безпеки. Нові правила призначені не лише додати платежі, а й надати митним органам інструменти для більш ефективного контролю потоку та виявлення ризикової продукції.

Горизонт 2028 року та український контекст

Повноцінна система запрацює пізніше: з липня 2028 року має почати функціонувати Центр митних даних ЄС. Після його запуску планується застосовувати звичайні митні тарифи на основі тарифної класифікації товару, його походження та вартості, відповідно до стандартних правил ЄС щодо митних зборів. Таким чином, нинішні 3 євро — лише міст до повноцінного регулювання. Паралельно тему дешевих посилок розвиває й Україна: комітет Верховної Ради втретє підтримав оподаткування посилок, а міністр фінансів запевнив, що кінцева ціна товару не зросте автоматично рівно на 20%. При цьому законопроєкт ще має пройти парламентське розглядання, і рішення комітету має рекомендаційний, а не остаточний характер.