Астрономи зафіксували унікальне для Сонячної системи явище: періодична комета 41P/Tuttle-Giacobini-Kresák не просто сповільнила обертання, а повністю розвернулася і почала обертатися у протилежному напрямку. За оцінкою професора Девіда Джувітта з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, це перший документально підтверджений в історії науки випадок зміни напрямку обертання кометы. Відкриття стало можливим завдяки повторному аналізу архівних спостережень, накопичених ще у 2017 році.
Як було виявлено зміну обертання
Комета 41P обертається навколо Сонця приблизно раз на п'ять років, а діаметр її ядра становить лише близько одного кілометра. Після зближення з Сонцем у 2017 році наземні телескопи та космічна обсерваторія Swift зафіксували аномалію: обертання кометы різко сповільнилося приблизно втричі. Однак повну картину вдалося відновити лише пізніше — під час повторного перегляду знімків телескопа Hubble за грудень 2017 року, витягнутих з архіву Mikulski Archive for Space Telescopes, дослідники побачили, що тіло не лише сповільнилося, а й розвернулося у зворотний бік.
Чому це сталося
Причиною, на думку вчених, стала бурна газова активність. Через надзвичайно малий розмір ядро 41P вкрай вразливе до відцентрових сил: потужні викиди газів і пилу створюють асиметричний «реактивний» ефект, здатний перебудувати обертання тіла. Дослідники вважають, що подібна активність і зміна напрямку обертання можуть зрештою розірвати крижане тіло на частини, перетворивши його на систему уламків.
Три незалежні відкриття
У кометы нетривіальна біографія. Її незалежно знаходили тричі: Горас Тут у 1858 році, Мішель Джакобіні у 1907 році та Любор Кресак у 1951 році. Пізніше спостерігачі зіставили ці знахідки та об'єднали їх в єдину орбіту, що й дало об'єкту сучасну потрійну назву. Таким чином, тіло, відоме науці майже півтора століття, продовжує давати нові дані.
Значення для науки
Зараз 41P надає астрономам рідкісну можливість вивчати, як внутрішня активність дестабілізує малі тіла Сонячної системи і чому деякі з них під час подорожей планетарною системою зрештою самознищуються. Зафіксована зміна напрямку обертання слугує наочним прикладом того, що навіть «спокійні» на перший погляд комети можуть зазнавати різких динамічних змін під час зближення із зіркою.